Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворін

Ворін, -рона, м. Воронъ. Мир. ХРВ. 70. Ум. ворінець. Ой по дівчині отець-мати плаче, а по козаку чорний ворінець кряче. Лис. VI. № 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРІН"
Здрубцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Истоптать полъ ногами, оставляя слѣды грязныхъ ногъ. Бач як здрубцювали (поміст) собаки — тілько що змила, та хоч уп'ять мий. Звісно, на дворі мокро, а двері відчинені, — вони й набігли. Екат.
Корчистий, -а, -е. = корчастий. Корчисте жито. Подольск. г.
Кумонька, кумочка, -ки, ж. Ум. отъ кума.
Ли́бавка, -ки, ж. Скотина, съѣдающая только верхушки корма. Желех.
Первоспи, -пів, м. мн. Первый сонъ.
Перечілок, -лку, м. Часть уздечки: поперечная полоса на лбу. Вас. 160.
Погіркнути, -ну, -неш, гл. Прогорькнуть, сдѣлаться горькимъ (во множествѣ).
Поперезімовувати, -вую, -єш, гл. Тоже, что и перезімувати, но во множествѣ.
Скринник, -ка, м. Сундучникъ, дѣлающій сундуки. Вас. 150.
Слідонько, -ка, слідочок, -чка, м. Ум. отъ слід.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.