Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вистинати

Вистинати, -на́ю, -єш, сов. в. вистинати, -наю, -єш, гл. Вырубать, вырубить. На походах жовніре вистинають зустрічну русь упень. К. Кр. 15. Іван ся схопив, шабельку вихопив, вистинав садок, садок вишневий. Голов.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСТИНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСТИНАТИ"
Безрога, -ги, ж. Свинья. Подольск. г. Галиц.
Гаталати, -лаю, -єш, гл. Ѣздить, бѣжать вскачь, галопомъ. Оця коняка, аби трохи захотів швидче їхати, зараз гаталає, — ні за що тобі не побіжить тлуса. Подольск. г.
Ґрявча́ти и ґрянча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Каркать; крякать. По цілих ночях ґрявчит тот пташок. Вх. Уг. 235. Качка грявчит. Вх. Уг. 235.
Зголу́бити, -блю, -биш, гл. Взлелѣять. Було тобі знати: вороним конем їздити, хлопця собі зголубити. Гол. І. 2.
Зі́спити, -плю, -пиш, гл. = зуспіти. Я його зіспив під лісом. Камен. у.
Напоу́мити Cм. напоумляти.
Поковтати 2 Cм. поковтувати.
Пообтріпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Отряхнуться (во множествѣ).
Прозірний, -а, -е. 1) = прозорий. Річок прозірних чисті води. Щог. Сл. 104. 2) Отъ сглазу происходящій. Мил. М. 51, 40, 57. Пристріти.... прозірнії. Мнж. 152. 3) Зрительный. Прозірна труба. ЗОЮР. II. 53. Рк. Левиц. 4) Четкій. Книжка ся прозірна, бо в неї великі букви і мені добре читать. Рк. Левиц.
Уразливо нар. 1) Больно. 2) Обидно, оскорбительно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСТИНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.