Бас, -са, м. 1) Басъ. Еней зарюмав басом сам. співати баса. Пѣть басомъ. Він у церкві баса співає. говорити баса. Говорить басомъ. 2) Музыкальный инструментъ: контрабасъ, віолончель. Да винесла три скрипочки, а четвертий бас. На улиці скрипка й бас, пусти, мамо, хоть на час. 3) на бас брати кого. Поднимать на смѣхъ кого. 4) басом дивитися, поглядати. Непріязненно смотрѣть, посматривать. Я на тії бараболі басом поглядаю, на полиці варениці очима приймаю. Ум. басик, басок. Дівчата співають і він басика тягне. Ув. басисько, басище, басюка, басюра. От у Семена басю́ра: як ревне, так аж шибки бряжчать.
Брамний, -а, -е. 1) Относящійся къ воротамъ.
2) какъ сущ. Привратникъ.
Дрібни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Рѣзать, крошить, разбивать, раскалывать мельче, чѣмъ нужно. Не дрібни бо так сахарю: хай більші грудочки будуть. Не дрібни локшини: я дуже дрібної не люблю.
Зачха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Зачихать.
Ізг.. Cм. зг.
Королівство, -ва, с. Королевство.
Подрібніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться меньше, мельче.
Позашильовувати, -вую, -єш, гл. Задѣлать шалевками во многихъ мѣстахъ.
Рукописний, -а, -е. Рукописный. Рукописний збірник.
Чоловічество, -ва, с. Человѣчество, человѣчность. Слово заимствовано изъ русскаго языка. Встрѣчено только въ одной пословицѣ, приведенной у Номиса: Чоловічество повеліває, а пан тисяцький ні. Пословица эта заимствована изъ ІV-го явленія оперы-водевиля «Козакъ-стихотворецъ». Князь. Человѣчество повелѣваетъ помогать раненымъ и несчастнымъ. Грицько. Чоловічество повеліває, да пан тисяцький ні. Такъ какъ у Номиса отсутствуетъ всякое указаніе о томъ, откуда взята пословица, то можно думать, что она употреблялась лишь среди образованныхъ классовъ и въ народномъ языкѣ слова чоловічество нѣтъ.
