Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карася

Карася, -ся́ти, с. Молодой карась, караси къ. Ум. карася́тко, карася́точко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАСЯ"
Біґос, -су, м. Кушанье: жареная капуста съ колбасой, саломъ. Шейк.
Волинь, -ні, ж. Волынь.
Деклямува́ння, -ня, с. Декламированіе.
Жа́лосний, жалосно = жалісний, жалісно.
Китити, -кичу, -тиш, гл. Дѣлать кисти. Та шила хусточки з китаєчки, лишила китиці з заполочі. Мил. 88.
Лі́карів, -рева, -ве Принадлежащій лѣкарю.
Люб, -ба, м. Милый. Од Бога — люб, од попа шлюб, од короля весілля. Рк. Макс. На що люба любувала? ЗОЮР. II. 14.
Нагати́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Сдѣлать запруду. 2) Наложить много. Нагатила пшона в куліш, що й ложкою не повернеш.
Постікати, -каємо, -єте, гл. 1) Стечь (во множествѣ). Весна настала. Постікали води, зазеленіли трави. Мир. ХРВ. 11. Були річки — постікали. Чуб. V. 539. 2) О зернѣ: не налиться. Постікало в хлібові зерно. Харьк. у. Въ подобномъ же значеніи о корнеплодахъ. Буряки постікали, бо заросли бур'яном. Пирят. у.
Проволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. проволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Протаскивать, протаскать, проволочь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.