Відлаюватися, -ююся, -єшся, сов. в. відлаятися, -лаюся, -єшся, гл. Отругиваться, отбраниваться, отвѣчать бранью на брань, а въ сов. в. кончить, прекратить брань. Лають, сквернять його московщиною, — він мовчить, не відлаюється,
Гав'Юрка, -ки, ж. = вевірка. Cм. білка.
Залі́тувати, -тую, -єш, гл. 1) Остаться на лѣто. 2) Хватить до новаго урожая. Повитрачувились з хліба, з сіна, з соломи, — не залітує, доведеться купувати.
Катівня, -ні́, ж. Пытка, истязаніе. Лободовск. Cм. катування.
Підпалий, -а, -е. ? Воли великі, гнідої шерсти, аж підпалі.
Скохатися, -хаюся, -єшся, гл. Полюбить другъ друга, слюбиться. Не на довго зійшлися ми, серденько, з тобою, не на довго скохалися, як риба з водою.
Сторчати, -чу́, -чи́ш, гл. = стирчати. Кістки лежать, шаблюки сторчать.
Ушолопати, -паю, -єш, гл. Понять, сообразить. І сторожі не вшолопають, де взялась.
Фрр! меж. для обозначенія отлета птицы.
Чв'яхкотіти, -кочу, -тиш, гл. = чв'якати 2. Вода в його чоботях чв'яхкотіла.
