Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карася

Карася, -ся́ти, с. Молодой карась, караси къ. Ум. карася́тко, карася́точко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАСЯ"
Гнидявий, -а, -е. Вшивый. О. 1862. V. 41.
Ґушува́тий, -а, -е. Покрытый шишками (на тѣлѣ). Желех. Зобастый. Гуцул. (В. Дорошенко).
Забрені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Зажужжать. У полі пчілка забреніла. Чуб. V. 387. 2) Загремѣть, зазвенѣть, зазвучать. Зашуміли луги, забреніли ріки. Грин. III. 681. Одні двері зашуміли, другі забреніли. Чуб. V. 1085. 3) Красоваться, заблистать, засіять. Квітки забреніли на полі. Гареми мусульманські забреніли дівчатами вродливими й жінками. К. МБ. XI. 152.
Огинатися, -на́юся, -єшся, гл. Уклоняться, отвиливать. Він де кого підмовляв до себе переїздити, так усе огинаються. Харьк. г.
Перешматувати, -ту́ю, -єш, гл. Перервать.
Повиколювати, -люю, -єш, гл. 1) Выколоть (во множ.). Взяли йому очі повиколювали. Мнж. 39. Перепеличенько, не літай так поночі, бо повиколюєш на стерниночку очі. Чуб. V. 854. 2) Переколоть (всѣхъ).
Пошасть меж. = шасть. Він мене коли-не-коли ціпом, а я його батогом тілко шасть та пошасть. Мнж. 115.
Рожденик, -ка, м. Родитель. Рк. Левиц.
Скиндяк, -ка, м. Лента. Ум. скиндячо́к.
Черчатий, -а, -е. = червчатий. Черчатая плахта. Гол. І. 53. Черчатий пояс. Гол. Од. 66.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.