Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карася

Карася, -ся́ти, с. Молодой карась, караси къ. Ум. карася́тко, карася́точко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАСЯ"
Безколірний, -а, -е. Безцвѣтный.
Брязь! меж., выраж. звукъ металла или стекла. Перстень бризь! Чуб. II. 94. Стук, брязь в віконечко: вийди, вийди, коханочко! Чуб. V. 207.
Запоми́йнити, -ню, -ниш, гл. Наполнить помоями, занять для помой, испачкать помоями. Запомийнив чавун: узяв та помий налив. Конст. у.
Коржавий, -а, -е. Высохшій и жесткій (о кожѣ).
Лагузка, -ки, ж. = галузка. І лагузки не випросиш. Черк. у.
Недбало нар. 1) Нерадиво, нерачительно, небрежно. 2) Беззаботно.
Незлобливий, -а, -е. Незлобный.
Сорочечка, -ки, ж. Ум. отъ сорочка.
Татарва, -ви, ж. соб. Татары.
Тусь-тусь! меж. Призывъ для свиней. Вх. Уг. 272.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.