Вистриба нар. Скачками, подскакивая. Я йому таке скажу, що він від мене вистриба пійде.
Гоп! меж. Подражаніе звуку отъ топанья при прыжкѣ или пляскѣ. Ой гоп, того дива! Наварили ляхи пива.
Дора́дниця, -ці, ж. Совѣтница. Мати моя, дорадниця в хаті, дорадила, як жінку карати, тепер дорадь, де її сховати.
Зело́, -ла́, с. Зелень, травянистое растеніе. Тихая роса сідала над зелом і древом. Стало їх подвір'я зелом і древом заростати. Багато зела на цім огороді, то тяжко буде полоти.
Копія, -пії, ж. Копія. Хто в Шевченковій Катерині, або хоч і в Марусі Квітчиній, бачить ескіз, копію з людини?
Наддніпря́нщина, -ни, ж. Приднѣпровье.
Оплачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. оплати́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Платить, заплатить, выплатить слѣдуемое, откупиться. Не журіться, вороженьки, на вас безголов'я, я зароблю й оплачуся за своє здоров'я. Буде впиться, прохмелиться, шинкарочци оплатиться. оплатитися за свою дівку. Дать парнямъ угощеніе за право стороннему парню ходить къ избранной имъ дѣвушкѣ на вечерниці и пр.
Трі́патися, -паюся, -єшся, гл. 1) Биться. Риба блищала проти місяця білою як срібло лускою, тріпалась, побивалась в сітці. 2) Встряхиваться, трепетать. Пташки тріпались, перелітаючи з дерева на дерево. 3) Горячиться, сердиться, приходить въ раздраженіе. Не тріпайся, а попереду роспитайся, хто винен. Ось не тріпайся, Іване, дурно, бо я не винен.
Хрящ, -ща, м.
1) Хрящъ. Cм. хрустка, хрусталка, хрястка.
2) Щебень; камень вывѣтрившійся и разсыпавшійся. Міус окр. Лежи, ляшку, під кущем, ти, присипаний хрящем.
3) пт. = деркач. Ум. хрящик. Хрящем, нар. Въ безпорядкѣ. Як ввійшла я в хату, коли дивлюсь, а там усе хрящем.
Шанька, -ки, ж. 1) = шалька 2. 2) Котомка для съѣстныхъ припасовъ, которую даютъ мальчикамъ-пастухамъ. и мѣшокъ у рыболова.
