Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карася

Карася, -ся́ти, с. Молодой карась, караси къ. Ум. карася́тко, карася́точко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАСЯ"
Балагульський, -а, -е. Относящійся къ балагул'ѣ. Балагульський віз. Грин. I. 55.
Бирсуватися, -суюся, -єшся, гл. Артачиться, бѣситься. Спершу кінь бирсується, а далі оговтається. Черк. у.
На́видітися, -джуся, -дишся, гл. Любить другъ друга. Нені наші дуже обі навиділися. Федьк.
Одзвінки, -ків, м. мн. Раст. Thalictrum aquilegiaefolium. Вх. Пч. І. 13.
Охабитися, -блюся, -бишся, гл. 1) — чогось. Забыть, потерять что-либо, воздерживаться отъ чего-либо. Вх. Зн. 45. 2) — дома. Остаться дома. Я ся охабив дома. Вх. Зн. 45.
Охвачувати, -чую, -єш, сов. в. охвати́ти, -чу, -тиш, гл. = обхоплювати, обхопити.
Попередочку нар. Ум. отъ попереду.
Рискалина, -ни, ж. Рукоятка заступа. Хотин. у.
Роздягати, -га́ю, -єш, сов. в. роздягти, -гну, -неш, гл. Раздѣвать, раздѣть. Од всіх в світлиці зачинившись, себе там стала роздягать. Котл. Ен. V. 20.
Чоботарь, -ря, м. Сапожникъ. Мил. 27. Шух. І. 146. Шевч. 201. Ой мій батько чоботарь, черевички полатав. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.