Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карий

Карий, -а, -е. 1) Карій. Єсть карії очі, як зіроньки сяють. Шевч. 131. Нащо мені чорні брови, нащо карі очі? Шевч. 40. 2) Вороной. Коню сивий, коню карий. Федьк. Ой у нашім та заводі єсть коняка кара. Грин. III. 565. Ум. каре́нький. Очи мої каренькиї, горе мені з вами. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРИЙ"
Боголюбний, -а, -е. Боголюбивый.
Висотатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Вымотаться (о ниткахъ). 2) Выйти одинъ за другимъ. Як заграли музики, то з хати так усі й висотались та в клуню. Св. Л. 203.
Гертанка, -ки, гертань, -ні, ж. Гортань. Угор.
Запра́ва, -ви, ж. 1) Запросъ (при пропродажѣ). 2) Начинаніе, приготовленіе къ чему, матеріалъ для чего-либо приготовленный. Пропала вся заправа! Черном. І вже! шкода й заправи! Лебед. у. 3) Приправа.
Кужделеба, -би, ж. Старая хижина, старый шалашъ. Угор. Вх. Зн. 30.
Курдупель, -пля, м. Карликъ. Желех.
Лубо́чок, -чка, м. Ум. отъ луб.
Позапаковувати, -вую, -єш, гл. Упаковать (во множествѣ).
Призвичаїти, -ся. Cм. призвичаювати, -ся.
Трісі, трісюні, нар. Немножечко. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.