Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карабін

Карабін, -на, м. = карабин. Стан солдатський, вус козацький, карабін до того. Федьк. Ум. карабінчик. Вже ж мому рідну сину карабінчик дали. Гол. І. 137.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАБІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАБІН"
Блідота, -ти, ж. Блѣднота, блѣдность.
Граби́на, -ни, ж. 1) Грабъ, одно дерево. Грабина висока та листом широка. Чуб. V. 1024. Ой бери, синку, гострий топір та рубай грабину із кореня. Чуб. V. 710. 2) соб. Грабовыя деревья. Ліс застилав гори й долини чистою старою дубиною та грабиною. Левиц. Пов. 99. Ум. Граби́нонька. (Только къ 1-му значенію). У полі грабинонька тонка та висока. Чуб. V. 710.
Доліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. долеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Долетать, долетѣть. Хоть високо, невисоко, треба долітати. Мет. 7. Долетіти до сонця. Ком. І. 23.
Зморгнути, -ну́, -не́ш, гл. Мигнуть.
Метени́ця, -ці, ж. Вощинная моль.
Нуждонька, -ки, ж. Ум. отъ нужда.
Реторика, -ки, ж. 1) Риторика. 2) Учебникъ риторики. Плюнь на свої реторики й альвари. К. ПС. 67. 3) Пятый изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій. Сим. 175.
Розлучатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. розлучи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Разлучаться, разлучиться. Лучче було не любиться, ніж тепера розлучиться. Н. п.
Світочок, -чка, м. 1) Умен. отъ світ. 2) мн. світочки польові. Раст. Gymnadonia odoratissima. Шух. 1. 21.
Тюлька, -ки, ж. Рыба Clupea cultiventris Nordm. Браун. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАБІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.