Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карабинер

Карабинер, -ра, м. Карабинеръ.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАБИНЕР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАБИНЕР"
Відгодитися Cм. відгожатися.
Дотліва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дотлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Дотлѣвать, дотлѣть. Тліла искра, тихо дотлівала на роспутті широкому, та й гаснути стала. Шевч. 236.
Жупа, -пи, ж. 1) Соляная копь. Галиц. 2) Связка соломы для кровли. Угор.
Забо́рсати, -ся. Cм. заборсувати, -ся.
Прорубати Cм. прорубувати.
Прошкандибати, -ба́ю, -єш, гл. Проковылять, хромая.
Роспечатати Cм. роспечатувати.
Сідляр, -ра, м. Сѣдѣльщикъ. Гол. IV. 185.
Скликання, -ня, с. Созываніе.
Уростич и уростіч, нар. Въ, разныя стороны, вразсыпную. Турки не стямились да вростич. ЗОЮР. І. 6. Коні, як почують чорта, то вростіч. Стор. I. 124.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАБИНЕР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.