Белькотіння, -ня, с. = белькотання.
Ди́бки IІ, ди́боньки, дибу́ні, дибу́ночки, дибу́сі, дибу́сеньки. О дѣтяхъ: ходить ( = дибати). — ста́ти, ходи́ти. О дѣтяхъ: стать, ходить: о взрослыхъ: стать, ходить на цыпочкахъ. Івась або Василько прилізе, стає дибки коло матері, спинається їй на руку. Инша скочить та почне вистрибувати дибки-дибки, щоб пані не почула.
Заляща́ти, -щу, -щи́ш, гл. = заляскотіти. Як закричить, залящить! Козаки зареготались, аж луна по лісу залящала. Як крикне не своїм голосом: кукуріку!... аж у вухах залящало!
Запорядкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать распоряжаться.
Зловитися, -влю́ся, -вишся, гл. Пойматься.
Неслід нар. Не слѣдуетъ, неприлично.
Омет, -та, м. Ометъ, край, пола одежды. Шитії омети, ризи дорогії.
Понасолювати, -люю, -єш, гл. Насолить (во множествѣ). Що-дня страву понасолюють, аж гірке.
Похизуватися, -зуюся, -єшся, гл. Пощеголять. Вам хочеться похизуватись у моєму кобеняці.
Хоркотавий, -а, -е. = хоркотливий.
