Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карафочка

Карафочка, -ки, ж. Ум. отъ карафа.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАФОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАФОЧКА"
Бульва, -ви, ж. Луковица. Додають цибулі (гички або бульви). МУК. І. 97.
Ґалу́нок, -нку, м. 1) = Ґальон. Вх. Лем. 407. 2) = Ґальонка. Вх. Лем. 407.
Женьки́ня, -ні́, ж. = жниця. Вх. Лем. 414.
Заморо́читися, -чуся, -чишся, гл. 1) Потерять голову, сбиться съ толку. 2) О головѣ: закружиться. Житом. у. Глянула я вниз, голова моя заморочилась і я прокинулась. Левиц. І. 397.
Кила, -ли, ж. Грыжа. Грин. II. 121. Пот. III. 32.
Прудко нар. Быстро, скоро. Чуб. І. 74. Жени коні прудко, повертайся хутко. Н. п.
Розлучний, -а, -е. Разлучающій, разъединяющій.
Скапцаніти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть (о евреяхъ). Тепер він, бач, трохи скапцанів. Левиц. І. 103.
Шептуха, -хи, ж. = шептуня. Я баба шептуха од злого духа. Ном. № 8353.
Шпетний, -а, -е. Безобразный, плохой. Кв. Шпетна дорога. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАФОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.