Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каратель

Каратель, -ля, м. Каратель. Бог один каратель грішних. К. Псалт. 172.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАТЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАТЕЛЬ"
До́ленька, до́лечка, -ки, ж. Ум. отъ до́ля.
Карапудливий, -а, -е. Пугливый (о лошади). Чигир. у.
Келійка, -ки, ж. Ум. отъ ке́лія.  
Кила, -ли, ж. Грыжа. Грин. II. 121. Пот. III. 32.
Марнові́рство, -ва, с. Суевѣріе. Желех.
Мішо́к, -шка́, м. 1) Мѣшокъ. Сьогодня з мішком, а завтра з торбинкою. Ном. № 4736. Ум. мішечок. Пішечком з мішечком. Ном. № 11373. 2) = міх 2. Як почнеш розводить огонь у горні, як почнеш мішком подувати та залізо роспікати. Грин. II. 210.
Ніздря, -рі, ж. Ноздря. Так з ніздер полум'я і паше. Ном. № 10227.
Рабування, -ня, с. Грабежъ. Рабуванням чужих осель живилися. К. Хм.
Смужечка, -ки, ж. Ум. отъ смуга.
Унуків, -кова, -ве Внуковъ. Ждала баба внукового книша, та вилізла душа. Чуб. І. 301.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАТЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.