Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каратель

Каратель, -ля, м. Каратель. Бог один каратель грішних. К. Псалт. 172.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАТЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАТЕЛЬ"
Господа́ренько, -ка, м. Ум. отъ господарь.
Жердя I, -ді, ж. Жердь.
Зале́жний, -а, -е. 1) Зависимый. 2) Залежавшійся, запасной. О, в того є залежні гроші. Камен. у.
Ле́жаний, -а, -е. Достающійся безъ труда. У нас грошей лежаних нема. Грин. І. 244. Попові а котові лежаний хліб. Ном. № 8071.
Наві́що нар. Для чего, зачѣмъ. Навіщо сліпцеві дзеркало? Ном. № 5227.
Погодувати, -ду́ю, -єш, гл. 1) Покормить. ЗОЮР. І. 147. Погодуй, положи, та хоть вп'ять побіжи. Чуб. V. 682. 2) Вскормить (многихъ). Ой як я живу, як я горюю, я своїх діточок не погодую. Мет. 248. Ох, милосердний Творче і всі святії отці, поможіть мені малих діток погодувати, із їх розума да й діждати. КС. 1884. І. 31. 3) Откормить (многихъ). Погодуєм... кабани. Рудч. Ск. II. 26.
Потурнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Погнаться. А він як потурнеться за мною! я навтіки. Павлогр. у. ( Залюбовск.).
Пошвендати, -даю, -єш, гл. Пошляться, побродить.
Темнощі, -щів, ж. мн. Тьма, темнота, мракъ. Ой як зайдеш за хмароньку, стань в темнощі цілий. Чуб. V. 102.
Шмата, -ти, ж. Лоскутъ, ветошка, тряпка. Якась брудна шмата. ЕЗ. V. 200.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАТЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.