Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каратати

Каратати, -та́ю, -єш, гл. Коротать. Тілько з нелюбом свій вік каратати. Мет. Дев'ятий десяток каратам (бабуся). Сим. 235.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАТАТИ"
Вислий, -а, -е. Висячій. ви́сла колодка. Висячій замокъ. Валковск. у.
Гноярня, -ні, ж. = гноївня. Рк. Левиц.
Козлиний, -а, -е. Козлиный. Яка в тебе, дідусеньку, козлиная борода. Чуб. V. 843.
Котюга, -ги, м. 1) Ув. отъ кіт. Стар як котюга, а бреше як щеня. Ном. № 6905. Невже котюга знов думає про сало? К. ЧР. 289. 2) Собака домашняя (у гуцуловъ). Вх. Пч. І. 16. Котюга забрехала. Шух. І. 89.
Навереща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Накричать, наговорить рѣзкимъ крикливымъ голосомъ. Наверещала повну хату, та все чортзна-що!
Нарази́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. 1) Наткнуться на что-либо острое. 2) — кому. Навлечь на себя чье нибудь неудовольствіе.
Просмерднути, -ну, -неш, гл. Провоняться. Просмердла й ціла картопля, лежачи з гнилою. Н. Вол. у.
Слатися II, -стелюся, -лешся, гл. 1) Стлаться, разстилаться. Мокрець стелеться густо, зілля рунисте. Слалась плачучи трава. 2) Стлать себѣ постель. От вони і почали на дворі слаться. Ном. № 6540. 3) — до ні́г. Припадать къ ногамъ.
Цовта, -ти, ж. Глыба. Цовта землі, снігу, сахару. Н. Вол. у.
Шинкарь, -ря, м. Кабатчикъ. А де ж твої, доню, воли та корови? — Гей, мати, лихо знати, в шинкаря в оборі. Чуб. III. 144.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.