Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каратати

Каратати, -та́ю, -єш, гл. Коротать. Тілько з нелюбом свій вік каратати. Мет. Дев'ятий десяток каратам (бабуся). Сим. 235.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАТАТИ"
Банюра, -ри, ж. = баюра 1. Вх. Лем. 390.
Мі́стонько, -ка, с. Ум. отъ місто.
Молодови́к, -ка́, м. Молодой скотъ. Херс. г.
Нахвалюватися, -лююся, -єшся, гл. = нахвалятися.
Підлоб'я, -б'я, с. Подлобье. А Медузи злющі очі в підлоб'ї склепились. К. МБ. III. 252. з підлоб'я. Исподлобья. Глянувши з підлоб'я на козаків. Стор. МПр. 130.
Підточка, -ки, ж. = підтічка. Чуб. VII. 426.  
Свистик, -ка, м. Свистокъ. Купив за пятака свистик та й свистить. Екатер. у. (Залюб.).
Татоньків, -кова, -ве = татків. Шейк.
Тіточка, -ки, ж. Ум. отъ тітка.
Шарпати, -паю, -єш, гл. Рвать, разрывать, терзать, дергать. Нащо ти сито так шарпаєш? Канев. у. Тягала його за руки, шарпала за одежу. Левиц. І. 1. 343.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.