Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каратись

Каратись, -юся, -єшся, гл. Мучиться. Я каралась ввесь вік в чужій хаті. Шевч. 123. Караєшся ти страхом та бідою. К. Іов.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАТИСЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАТИСЬ"
Близенько, бливесенько, нар. Ум. отъ близько. Приступи близенько. Чуб. ІІІ. 45.
Гвер, -ра, м. Ружье. Федьк. І. 4.
Губе́рський, -а, -е. Губернскій. Кого ж ти думаєш діждатись (женихом)? Може пана якого, або губерського панича? Котл. Н. П. 362.
Дзижча́ння, дзижча́ти Cм. Дзизчання, дзизчати.
Застели́ти, -ся. Cм. застеляти, -ся.
Надча́листий, -а, -е. = наддуристий. Вх. Зн. 39.
Підказувати, -зую, -єш, сов. в. підказати, -жу, -жеш, гл. Подсказывать, подсказать.
Складач, -ча, м. 1) Складывающій что либо. 2) Наборщикъ. 3) Широкій обручъ, въ которомъ бочаръ сбираетъ первоначально клепки посуды. Шух. 249.
Спинок, -нку, м. Ум. отъ спин.
Христосання, -ня, с. Христосованіе. Полт. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАТИСЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.