Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карання

Карання, -ня, с. Наказаніе. Не боже карання, своє дуровання. Ном. № 7044.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАННЯ"
Білоголовий, -а, -е. Съ русой или сѣдой головой. Ум. білоголовенький.
Брус, -са, м. 1) Кусокъ, отрѣзокъ въ формѣ параллеле 2пипеда. Брус мила. 2) Оселокъ, брусокъ. Шух. I. 169. 3) Четырехугольное бревно. МУЕ. ІІІ. 29 Ум. брусок, брусик. Ув. брусище, брусяка.
Варовня, -ні, ж. Сторожевая башня. Уман. І. 17.
До́кіль, докіля нар. = доки. Дещо. 119. Вража ж тебе мати знає, докіль тебе, молодице, ждати. Чуб. V. 549.
Лебедиця, -ці, ж. Лебедка. Желех.
Понараджувати, -джую, -єш, гл. Посовѣтовать (во множествѣ).
Потоля, -лі, ж. Потворство, поблажка, потачка, воля. Ном. № 3354. Дай дітям потолю, сам підеш у неволю. Волч. у. Язиком що хоч роби, а рукам потолі не давай. Ном. Левенець довго опинавсь і серцю не давав потолі. Мкр. Г. 18.
Пштирок, -рка, м. Щелчекъ по носу. Вх. Лем. 459.
Тростянка, -ки, ж. пт. Sylvia arundinacea. Шейк. Вх. Пч. 14.
Шашка, -ки, ж. Насѣк. Ephemera, обыденка. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.