Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карання

Карання, -ня, с. Наказаніе. Не боже карання, своє дуровання. Ном. № 7044.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАННЯ"
Балаканка, -ки, ж. Болтовня. Желех.
Бодванка, -ки, ж. Продолговатый шаплик (Cм.). Вх. Уг. 228.
Верниголова, -ви, ж. Родъ дѣтской игры.
Досми́кувати, -кую, -єш, гл. = досмикати.
Панахати, -хаю, -єш, гл. Разрывать, разсѣкать. Черном.
Полова, -ви, ж. Мякина. Мани та й мани, як горобця на полову. Ном. № 3098. Ум. половка, полівка. Ном. № 3098. Половочка.
Понадколювати, -люю, -єш, гл. Надколоть (во множествѣ). Хто це мені дощечки понадколював? Васильк. у.
Ріпниця, -ці, ж. Работница при нефтяныхъ шахтахъ.
Стернитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Управляться рулемъ (о суднѣ). Мнж. 179.
Стопленє, -ня, с. Плавка, расплавка. Шух. І. 284.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.