Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карання

Карання, -ня, с. Наказаніе. Не боже карання, своє дуровання. Ном. № 7044.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАННЯ"
Дича́віти, -вію, -єш, дича́ти, -ча́ю, -єш, гл. Дичать.
Зава́лий, -а, -е. Неповоротливый, увалень. Мнж. 180.
Надгриза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. надгри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Отгрызать, отгрызть часть.
Підсошок, -шка, м. Подпорка въ плетнѣ.
Повнити, -ню, -ниш, гл. Исполнять.
Помпа, -пи, ж. 1) Великолѣпіе, пышность. 2) Важничанье. Це він з помпи. Переясл. у. 3) Насосъ. Желех.
Сокирня, -ні, ж. Деревянный полукругъ у плуга, служащій для измѣненія ширины паханіи, а также и для помѣщенія инструментовъ (топора, бурава и пр.).
Строчільний, -а, -е. Употребляемый для строченія. Шило строчільне. Вас. 161.
Удурні нар. Попусту, понапрасну. Тільки гроші вдурні пропали.
Хаверя, -рі, ж. Вихрь, буря? Зашуміла хаверя з метелицею. Полт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.