Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карання

Карання, -ня, с. Наказаніе. Не боже карання, своє дуровання. Ном. № 7044.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАННЯ"
Довжинико́м нар. Въ длину, вдоль. Моя десятина йде довжиником відсі. Лебедин. у.
Зряхатися, -хаюся, -єшся, гл. Собраться; сговориться. Мнж. 181. Свати уже зряхались іти додому.
Неньо, -ня, м. Отецъ, батюшка. Галиц. Желех.
Обвалювання, -ня, с. Обваливаніе.
Передучера нар. Третьяго дня. Передучера тиждень минув. Федьк.
Продивитися Cм. продивлятися.
Сідло, -ла, с. Мѣсто, гдѣ садятся рыбаки удить рыбу. Васильк. у.
Сюда нар. = сюди.
Укручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. укрутитися, -чуся, -тишся, гл. 1) Ввинчиваться, ввинтиться. 2) Заматываться, замотаться, запутываться, запутаться. Рій (бжоли) укрутиться в коси. Мил. 8.
Чинчериї, -їв (м. ?). Кандалы, оковы. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.