Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карання

Карання, -ня, с. Наказаніе. Не боже карання, своє дуровання. Ном. № 7044.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАННЯ"
Баранище, -ща, м. Ув. отъ баран.
Вибуяти, -буяю, -єш, гл. О растеніяхъ: вырасти, развиться слишкомъ роскошно. Жито вибуяло. Ананьевск. у. Переносно о человѣкѣ: Вибуяв як верба. Фр. Пр. 157.
Відбутка, -ки, ж. = відбуток.
Відьмак, -ка, відьман, -на, відьмарь, -ря, відьмач, -ча, м. Колдунъ. ЗОЮР. II. 41. Відьмак і непевний — усім відьмам родич кревний. Ном. № 239, стр. 281.
Гицлювання, -ня, с. Пребываніе гицелем.
Дія́ч, -ча́, м. Дѣятель. Левиц. Пов. 119.
Моркови́ння, -ня, с. Морковная ботва.
Послебізувати, -зу́ю, -єш, гл. Поговорить или почитать вяло.
Пристригати, -га́ю, -єш, сов. в. пристри́гти, -стрижу, -жеш, гл. Пристригать, пристричь. Пузирці ножичками пристригають.
Проточний, -а, -е. Текущій. Вода проточна. МВ. (Д. 1862. І. 81).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.