Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карапудливий

Карапудливий, -а, -е. Пугливый (о лошади). Чигир. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАПУДЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАПУДЛИВИЙ"
Видовище, -ща, с. Зрѣлище. Желех.
Голіти, -лію, -єш, гл. Обнажаться. Вітер — аж пісок голів; зганяє воду з піску — він і голів. Переясл. у.
Насолодити Cм. насолоджувати.
Підпілітка, -ки, ж. = перепелиця. Вх. Пч. II. 13.
Плужок, -жка, ж. Ум. отъ плуг.
Примівка, -ки, ж. Поговорка, пословица, приговорка. Страхи на ляхи, — ся примівка од нас перейшла і до ляхів. Ном. № 871. Пиймо горілку, маймо примівку, маймо примо́вля: дай, Боже, здоровля. Чуб. V. 1100.
Прицінитися Cм. прицінятися.
Реготання, -ня, с. = регіт. По вечері ж все замерло, тихо, глухо стало, реготання, спів і крику мов і не бувало. Мкр. Н. 36.
Скавучати, -чу, -чи́ш, гл. Визжать (о собакѣ).
Струтити Cм. стручувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАПУДЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.