Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карбованець

Карбованець, -нця, м. Рубль — первоначально серебряный, затѣмъ всякій. Далебі дав би карбованця, як би не пропив учора. Шевч. Ум. карбованчик. Ми щоразу де карбованчика заробимо або позичимо, то й обішлемо. Г. Барв. 499. Пехай протрусить батькови карбованчики. Кв. II. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБОВАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРБОВАНЕЦЬ"
Вимірати, -раю, -єш, сов. в. вимерти, -мру, -реш, гл. 1) Вымирать, вымереть, перемереть. Кругом його мов вимерли люде. Шевч. 165.
Витребити Cм. витребляти.
Го́мзатися, -заюся, -єшся, гл. Ворочаться, копошиться. Чого гомзаєшся за столом, наче блохи кусають?
Діжда́ти, -ся. Cм. Дожидати, -ся.
Дри́слявка, -ки, ж. = дрислівка 2. Желех.
Засата́рити, -рю, -риш, гл. = запроторити. 1) Оце так засатарив, шо й сам не знайду шапки. Екатер. у. Слов. Д. Эварн. 2) Засатарив мене чоловік сюди, у ліс, а сам геть і подавсь. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Косухна, -ни, ж. = кісонька. Живи ти, мой татухна, без мене, без моєї русої косухни. Чуб. IV. 280.
Переголити Cм. переголювати.
Рипу-рипу! меж., выраж. скрипъ. Черевики — рипу-рипу! Чуб. V. 1123.
Стріт, -ту, м. Встрѣча. Еф. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРБОВАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.