Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карасик

Карасик, -ка, карасичок, -чка, м. Ум. отъ карась.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАСИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАСИК"
Ґанджови́тий, -а, -е. Съ изъяномъ, имѣющій изъянъ. Черк. у.
Довгово́вний, -а, -е. Длинношерстный (объ овцахъ).
Злочинний, -а, -е. Злодѣйскій, преступный.
Кайстровий, -а, -е. Кайстрові капелюхи. Гол. Од. 19.
Обнизати Cм. обнизувати.
Обпоювати, -по́юю, -єш, сов. в. обпоїти, -пою, -їш, гл. Чого ж він не при собі? Хиба обкурили, або обпоїли чим, вражі дочки. Мир. Пов. І. 163.
Оплеснути, -ну, -не́ш, гл. Омыть. Оплеснула гарненько руки і почала їй помагати (поратись). Г. Барв. 156.
Риштуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = рихтуватися. Треба мерщій риштуватись та в похід рушати. Грин. III. 584.  
Случай, -ча́ю, м. = випадок. Немає ніже єдиного случаю, щоб доладу було згадать. Шевч. 584.
Шпіклір, -ра, м. = шпихлір. Винниц. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАСИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.