Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карати

Карати, -ра́ю, -єш, гл. Наказывать, карать. Було тобі знати, як Байду карати: було Байді голову істяти. Н. п. Доля карає і вельможного, і неможного. Ном. № 1729. Мене, браття, милосердний Господь б'є й карає: хлібом і сіллю, скотиною і дитиною. Грин. III. 693. Кого Бог кара на світі, то й вони карають. Шевч. 80. сло́вом карати. Корить, бранить. Він не б'є мене, не лає, він мене словом карає. Мет. 263. на го́рлі кара́ти. Предавать смертной казни. КС. 1885. VII. 448.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАТИ"
Бариляка, -ки, ж. Ув. отъ барило.
Ваганки Ум. отъ вагани.
Добромо́вний, -а, -е. Краснорѣчивый.
Доне́хочу нар. По горло, досыта. Було що їсти й пити донехочу. Ном. № 11888.
Лю́тити, -чу, -тиш, гл. Сердить, раздражать. Желех.
Обдирати, -ра́ю, -єш, сов. в. обдерти и обідрати, -деру, -ре́ш, гл. 1) Обдирать, ободрать. 2) Грабить, ограбить. Мужика вдень обдери, а вночі обросте. Ном. № 1256. Церкву обдирає, а корчму латає. Ном. № 11723.
Посхнути, -ну, -не́ш, гл. = посох(ну)ти. Ще тиждень поцвітуть, а потім і посхнуть. Гліб.
Сторжитися, -жуся, -жишся, гл. = сторгуватися. Так він почув, що в пана хорунженка у винниці брага добра і добре скотини доглядають, приїхав наняти і сторжитись. Кв. II. 55.
Тугшати, -шаю, -єш, гл. 1) Дѣлаться туже. 2) = тужавіти. Грязь від морозу тугшає.
Шуміти I, -мі́ю, -єш, гл. Пѣниться, волноваться. Ріка ніби море шуміє. Федьк. І. 91.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.