Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карати

Карати, -ра́ю, -єш, гл. Наказывать, карать. Було тобі знати, як Байду карати: було Байді голову істяти. Н. п. Доля карає і вельможного, і неможного. Ном. № 1729. Мене, браття, милосердний Господь б'є й карає: хлібом і сіллю, скотиною і дитиною. Грин. III. 693. Кого Бог кара на світі, то й вони карають. Шевч. 80. сло́вом карати. Корить, бранить. Він не б'є мене, не лає, він мене словом карає. Мет. 263. на го́рлі кара́ти. Предавать смертной казни. КС. 1885. VII. 448.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАТИ"
Безбоязно, нар. Безстрашно, безбоязненно.
Закихи́кати, -каю, -єш, гл. закахикати.
Зарза́ти, -за́ю, -єш, гл. = заржати. Він зарзає. Шух. І. 89.
Назива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. назва́ти, -зву́, -зве́ш, гл. Называть, назвать. Та нічого не сказала, тілько серденьком назвала. Мет. 75.
Підкрасти, -ся. Cм. підкрадати, -ся.
Подосиджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Досидѣть (о многихъ). Де це ви сидите? Подосиджувались, що вже й вечір.
Псярник, -ка, м. 1) = псяр. Желех. 2) Раст. = молочай, Euphorbia. Вх. Пч. І. 10.
Скалочка, -ки, ж. Ум. отъ скалка.
Совище, -ща, с. Большая сова. Грин. III. 461.
Сьогоднішній, -я, -є. Сегодняшній. Сим. 150.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.