Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карлючити

Карлючити, -чу, -чиш, гл. Кривить, искривлять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРЛЮЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРЛЮЧИТИ"
Грімки́й, -а́, -е́. 1) Звучный, громкій. Грімкії рушниці. ЗОЮР. І. 136. 2) Громко говорящій. Грімкий чоловік. Черк. у. 3) Громовой, обильный громомъ, грозный. Грімке літо. Н. Вол. у.
Гуме́нце, -ця, с. 1) Ум. отъ гумно. Чуб. III. 251. 2) Тонзура у католическаго духовенства. 3) — попо́ве. Раст. Taraxacum officinale Wigger. ЗЮЗО. І. 138.
Див, -ва м.? Щоб на тебе див прийшов. Ном. № 3743. КС. 1890. X. 58.
Жа́бський, -а, -е. = жаб'ячий. Желех.
Заче́рствіти, -вію, -єш, гл. Зачерствѣть. Була колись правда, та зачерствіла. Ном. № 6835. Довго хліб їмо, уже аж зачерствів. Харьк.
Згорну́ти, ся. Cм. згортати, -ся.
Каювання, -ня, с. Деревянные рубленные замки, для связи, напр., въ закромѣ. Мнж. 181.
Наві́рчувати, -чую, -єш, сов. в. наверті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Насверливать, насверлить дыръ. 2) Наматывать, намотать. Заболіла головонька, заболіла, що велику куделицю навертіла. Н. п. О. 1862. VI. 62.
Розливки, -вок, ж. мн. = зливки 2. Маркев. 90. КС. 1889. X. 34.
Умерти Cм. умірати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРЛЮЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.