Відпрошувати, -шую, -єш, сов. в. відпросити, -шу, -сиш, гл. Отпрашивать, отпросить, освободить просьбами. Побачиш сина, а може й додому одпросиш.
Вінця, -нець, с. мн.
1) Края посуды.
2) Кольцеобразные края въ полуоткрытомъ гончарномъ горнѣ.
Закоси́чувати, -чую, -єш, сов. в. закоси́чити, -чу, -чиш, гл. Убирать, убрать, украсить цвѣтами голову или головной уборъ. Ой зроблю я косиченьку саму бервінкову, закосичу кресанину свому миленькому.
Зрунтати, -таю, -єш, гл. Испортить, сдвинуть съ мѣста, почти разрушить.
Каштан, -на, м.
1) Каштанъ. Fagus castanea.
2) кінський каштан. Раст. Aesculus hippocastanum.
Му́дро нар. 1) Мудро, умно. Хто по кладці мудро ступає, той ся в болоті не купає. 2) Хитро, мудрено. А сам, говорячи так. збоку якось на неї дивиться мудро. 3) Искусно, затѣйливо. Мудро співа. Два рушники довгих та мудро вишитих.
Нагруща́ти, -ща́ю, -єш, гл. Уговаривать, наставлять, научать. Давай вона його нагрущать, щоб як приїздить він до неї, то щоб своїх собак дома кидав. Скільки ні нагрущай дітей, а як неслух'яні, то й не хотять добре робити.
Протуркотати, -чу́, -чеш, гл. Проворковать.
Стеля, -лі, ж. Потолокъ. Стоїть собі.... плечима стелю підпірає.
Укотитися, -чуся, -тишся, гл. = окотитися (объ овцѣ). Барани валують вівці, від чого ті стають кітні і не дають молока, аж укотяться.
