Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карасяччя

Карасяччя, -чя, соб. Караси. Карасяччя як макогін завдовшки. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАСЯЧЧЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАСЯЧЧЯ"
Безименка, -ки, ж. Доска толщиною меньше вершка, но толще шалевки.
Деліка́тно нар. Нѣжно.
Добри́вечір, добри́день, добри́досвіток Cм. Добрий 9, 10 и 11.
Кипіння, -ня, с. Кипѣніе. Дещо.
Покерувати, -рую, -єш, гл. Поуправлять.
Рихта, -ти, ж. Прибыль, доходъ. Волын. г. Слов. Д. Эварн.
Розлютуватися I, -ту́юся, -єшся, гл. Разозлиться. Як розлютується пані, як накинеться на неї. МВ. І. 52.
Ропнути, -ну, -неш, гл. Перднуть. Старість — не радість: що кашлянеш, то й ропнеш. Ном. № 8682, стр. 288.
Сіверко, сіверно, нар. Холодно. Сіверко на дворі.
Фурконіти, -ню, -ниш, гл. = фурчати. Шух. І. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАСЯЧЧЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.