Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карасір

Карасір, -ру, м. Керосинъ. Харьк. и Полт. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАСІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРАСІР"
В'юк, -ка, м. Вьюкъ. Іде троє, а під ними по одному коню під в'юками. ЗОЮР. І. 157.
Лобко́, -ка́, м. Лобастый человѣкъ, человѣкъ съ большимъ лбомъ. У мого батька був великий лоб, ток його і прозвали лобком. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Обманник, -ка, м. Обманщикъ. А ти зрадник, ти обманник і тись мя обманив. Чуб.
Одноманітний, -а, -е. Однообразный. Кременч. у.
Повернути, -ся. Cм. повертати, -ся.
Подати, -ся. Cм. подавати, -ся.
Потрусити, -шу́, -сиш, гл. 1) Потрясти. 2) Посыпать. Потруси борошном стіл та й викачуй паляниці. Богод. у. 3) Обыскать кого.
Сірчаний, -а, -е. Сѣрный. К. ПС. 109.
Струсити Cм. струшувати.
Утратний, -а, -е. Убыточный. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРАСІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.