Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каптурка

Каптурка, -ки, ж. Мужской головной уборъ: шерстяной колпакъ въ видѣ усѣченнаго конуса. Гол. Од. 48.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПТУРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПТУРКА"
Батова, -ви, ж. 1) Запорожскій обозъ вьючныхъ лошадей. 2) Отрядъ, партія. Аж онде яка багнова од шинку йде. Канев. у. 3) Нѣсколько паръ воловъ цугомъ. Черк. у.
Відплакати, -чу, -чеш, гл. Перестать оплакивать. Відплакав своє горе.
Казіння, -ня, с. Бѣснованіе.
Крутіж, -жа, м. Водоворотъ, омутъ. Шух. І. 6. І як у той крутіж упав у ті прокляті чорні очі. Федьк. II. 66.
Надожда́ти Cм. наджидати.
Нівечиння, -ня, с. Порча; уничтоженіе, разореніе.
Поперенаджувати, -джую, -єш, гл. Переманить (многихъ).
Попідлазити, -зимо, -зите, гл. То-же, что и підлізти, но о многихъ.
Убогачення, -ня, с. Обогащеніе.
Шпарити, -рю, -риш, гл. 1) Обваривать кипяткомъ. 2) Бить, колотить. Заведуться ляхи з козаками і почнуть один одного товкти та шпарить. Стор. МПр. 45.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАПТУРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.