Випозичити, -чу, -чиш, гл.
1) Исчерпать, занимая.
2) Раздать въ займы.
Виспівати, -ва́ю, -єш, сов. в. виспіти, -пію, -єш, гл.
1) Созрѣвать, созрѣть. Попи молодий, то сіренький, а як виспіє, то чорненький, неначе тхір.
2) Поспѣвать, поспѣть, успѣть. Виспівайте, а я тут поки сам одбиватимусь. Наче й на однім місті сиділа, а де треба — виспіла.
Виточки, -чок, мн. Остатки отъ очистки зернового хлѣба на грохоть.
Ло́вний, -а, -е. = лівний.
Лю́брик, -ка, м. и лю́брика, -ки, ж. Вапъ (красный карандашъ).
Обстрижчини, -чин, ж. мн. Обрядовая первая стрижка ребенка по истеченіи перваго года его жизни.
Перекірливий, -а, -е. Дѣлающій на перекоръ.
Розмахнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ розмахувати. Размахнуть.
Хрінів, -нова, -ве Хрѣновый. Хрінова мати (редька). що за хрі́нова мати? вм. чортова, катова мати. Пожалував, бодай його хрінова мати жалувала!
Штиба, -би, ж. = штаба. за залізні алиби посадити. Посадить въ тюрьму.
