Брезький, -а, -е. = брезклий 1.
Відати, -даю, -єш, (вім, віси, вість), гл. Знать, вѣдать. Не вім, за що їм так довіря князь. Ніхто того не відає, як хто обідає. Та коли б я знала, коли б я відала, що засватана буду.
Ворон, -на, м. 1) Воронъ, Corvus. По дівчиноньці отець-мати плаче, а по козакові чорний ворон кряче. 2) — морський. Альбиносъ. 3) Дѣтская игра, въ которой воронь хватаетъ дѣтей, а мать защищаетъ ихъ и пр. Ум. воронок. Ув. вороняка.
Єдини́ця, -ці, ж. Единственная дочь, то-же, что и одиниця 2. Ой у вдови единица та ще не віддана. Ум. єдиничка.
За́шпори, -рів, мн. Острая боль въ поверхности рукъ отъ мороза. Оце зашпори зайшли. Переносно: боль, страданія. Великі зашпори заганяло життя у серце Прісьці. Ще он зашпори не одійшли (після похорону), а тобі співи та жарти в голові.
Миха́йлик, -ка, м. Маленькій деревянный ковшикъ для питья водки. Корячки, по запорозькій михайлики, бо в Січі тіх чарок і шклянок не знали.
Співний, -а, -е. Пѣвучій. Маєш же свашеньки співнії.
2) Мелодическій, музыкальный.
Тябрити, -брю, -бриш, гл. = тябричити.
Учетверо нар. Вчетверо. Мені, попові, звісно, учетверо против простого, дякові — удвоє.
Хвоїти, хвою, -їш, гл. Бить дозою. Як почне її хвоїть, примовляючи: було не савити, не варварити.
