Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карлуватий

Карлуватий, -а, -е. Приземистый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРЛУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРЛУВАТИЙ"
Блуканина, -ни, ж. Блужданіе, постоянное блужданіе; скитальничество.
Грянча́стий, -а, -е = Гранчастий. Грянчаста чарка. Черк. у.
Дикови́на, -ни, ж. 1) Дикое мѣсто, необрабатываемое. На збої жито краще, ніж на диковині. Н. Вол. у. 2) Дико́вина = Дивови́жа. Яка диковина, що собака некована. Ном. № 5541.
Дітва́к, -ка́, м. Мальчуганъ. мн. Дітваки́. Дѣтишки. Нема у нього дітваків. Лебед. у.
Лелета́ти, -чу, -чеш и долеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Напѣвать? Вх. Зн. 32.
Насмальцьовувати, -вую, -єш, сов. в. насмальцювати, -цюю, -єш, гл. Намазывать, намазать жиромъ, саломъ.
Небезпека, -ки, ж. Опасность. Найшла буря вітряна на озеро, і були вони в небезпеці. Єв. Л. VIII. 23.
Поганяйло, -ла, м. 1) Кучеръ, возница. Сим. X. Тпру! гукнув наш поганяйло. Ком. І. 48. Поганяйло коло коней. Сим. 203. 2) Бичъ, кнутъ.
Рецок, -цка, м. = рджок. Вх. Лем. 460.
Талина, -ни, ж. Растаявшій санный путь. Не хоче талиною їхати, а щоб я їхав. Н. Вол. у.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРЛУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.