Вирядити, -ся. Cм. виряжати, -ся.                        
                        
                                                
                          
	За́ким нар. = заки. Заким сонце зійде, роса очі виїсть.  Заведу тебе в чужу (хату), заким свою збудую. 
                        
                        
                                                
                          
	Козирьок, -ка, м. Ум. отъ ко́зирь. 1) Маленькій козырь въ картахъ. Не буду дивиться, нехай козириться; як під тим козирьком сидить чорт з молотком, він іде і кує, мені козирі дає.  2) Козырекъ (головного убора).  3) Картузъ (головной уборъ). Виходить з могили якийсь пан... Він у козирьку, і той козирьок так і горить, так і горить на йому.   На йому був московський мундір з червоним коміром, козирок з червоною стрічкою навкруги.  4) Названіе вола съ рогами, расходящимися въ противоположныя стороны почти горизонтально, кончики которыхъ загнуты внутрь.  Ум. козирьо́чок. То я б свого миленького по шапці пізнала. Хоть по шапці, не по шапці, то й по козирочку. 
                        
                        
                                                
                          Кривоногий, -а, -е. 	Хромой, косолапый. Були багаті і убогі, прямі були і кривоногі, були видющі і сліпі.                         
                        
                                                
                          Куєв, ва, м. ?]. Быстрый каменистый потокъ въ лѣсу.                         
                        
                                                
                          
	Мурува́ння, -ня, с. 1) Постройка каменной стѣны, каменнаго зданія. 2) Каменная постройка.
                        
                        
                                                
                          Нетра, -ри, ж. Употребляется преимущ. во мн. ч.: нетрі.
	1) Непроходимая заросль, лѣсъ, дебрь.
	2) Переносно: захолустье, трущоба. Я живу на Вкраїні у таких петрах, де нема шкіл.                         
                        
                                                
                          Перепрядки, -ків, м. мн. Шерсть, оставшаяся послѣ того, какъ изъ нея при пряденіи выберутъ длинныя волокна.                         
                        
                                                
                          Ставок, -вка, ставо́чок, -чка, м. Ум. отъ став.                        
                        
                                                
                          Хававкання, -ня, с. Крикъ перепела.