Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Ватріти, -рі́ю, -єш, гл. Сгорать. Желех.
Відмахуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. відмахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отмахиваться, отмахнуться. Обмахувались руками. Левиц. Пов. 79.
Гуз, -за, м. = Гудзь. КС. 1893. ѴІІ. 447. Ум. Гузик.
Інженір, -ра, м. Инженеръ. Французький інженір Боплан. К. Кр. 18.
Кушнирка и кушнірка, -ки, ж. 1) Промыселъ овчинниковъ, скорняковъ. 2) Жена скорняка. Желех.
Ловійво, -ва, с. Ловля, ловитва. Мнж. 184.
Оченько, -ка, с. Ум. отъ око. Чуб. V. 2, 246.
Поплисти, -пливу, -веш, гл. = попливти. Котл. Ен. II. 38.
Поскрипувати, -пую, -єш, гл. Поскрипывать. Ой чого ти поскрипуєш, ти, ядлова хато? Лукаш. 38.
Притика, -ки, ж. 1) Колышекъ, палка, прикрѣпляющая ярмо къ дышлу. Рудч. Чп. 34. Чуб. VII. 402. Рудч. Чп. 250. Як вихватить дід із воза велику притику. Мет. 472. 2) притики дава́ти. Задѣвать кого. О. 1862. VIII. 11. Ум. прити́чка.
Нас спонсорують: