Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вагани, -нів, м. мн. 1) Продолговатая деревянная миса, родъ небольшого корытца для пищи. Сим. 19. Всю страву в вагани вливали і роздавали всім ложки. Котл. Ен. II. 12. 2) = ночви. Сів (дурень) у вагани та й плава. Мнж. 79. Ум. ваганки. Біля куреня уже стоять є ваганки, повнісінькі галушок з салом. Греб. 401.
Відпасти Cм. відпадати.
Горі́жний, -а, -е. Огражденный? Старими людьми село породне, парубочками село горіжне, а дівоньками село весело. АД. I. 50.
Зані́сно нар. То-же, что и завізно. В млині дуже занісно. Вх. Зн. 19.
Навіже́ний, -а, -е. Безумный, сумасшедшій. Юпітер, гнівом роспалений, влетів до них мов навіжений. Котл. Ен. VI. 5.
Оположитися, -жуся, -жишся, гл. = отелитися. Оположилась корова. Хотин. у.
Очуватися, -ва́юся, -єшся, гл. Отзываться, чувствоваться. За молодих літ нічого й не боліло, а на старість усе вчувається. Васильк. у.  
Посев, -сла, м. = посел. Послали посла аж под Парну, поймав же посев турчанина. Гол. І. 3.
Сквирк, -ку, м. Плачъ, хныканье.
Ткачування, -ня, с. Ремесло ткача.
Нас спонсорують: