Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Белькотун, -на, м. Лепетунъ, болтунъ.
Вилатати, -таю, -єш, гл. Наложить заплаты. Кожуха вилатать, О. 1862. V. Кух. 34.
Зали́гувати, -гую, -єш, сов. в. залига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Надѣть веревку (налигач) на рога вола. Сірі воли залигає. Чуб. V. 1034. 2) Переносно: схватить, лишить свободы. Мене залигали того ж дня і держали під арештом і до сьогодні. Новомоск. у.
Заляка́ти Cм. залякувати.
Знищувати, -щую, -єш, сов. в. знищити, -щу, -щиш, гл. Уничтожать, уничтожить, истреблять, истребить. Знищу, — каже, — його з землі, знищу усе, од чоловіка до скотини. Опат. 15.
Кубашок, -шка, м. Мѣсто подъ печью для золы. Желех.
Пересуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. пересунутися, -нуся, -нешся, гл. Передвигаться, передвинуться.
Попротив нар. = проти. Ще, каже, попротив себе не вишукав. Федьк.
Свідок, -дка, м. Свидѣтель. Св. Л. 127. Вам оце на свідки треба йти, як що бачили, як там він її бив. Лебед. у.
Трав'янозелений, -а, -е. Имѣющій цвѣтъ, похожій на зелень травы. Шейк. Вх. Пч. II. 17.
Нас спонсорують: