Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бзиновий, -а, -е. = бузиновий. ЕЗ. V. 89.
Засипатися 2, -паюся, -єшся, сов. в. засипатися, -плюся, -лешся, гл. Засыпаться, засыпаться. Нехай мені гарячим піском очі засиплються. МВ. ІІ. 63. Засипалась криниченька золотим піском. Чуб. V. 204.
Лазунка, -ки, ж. = варяниця. Лазунки — ті ж варениці. Ном. № 975. На мнишки ладунки, на всрениці лазунки. Ном. № 975.
Нажива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. нажи́ти, -живу́, -ве́ш, гл. Наживать, нажить, пріобрѣтать, пріобрѣсть. Добро наживать. Рудч. Ск. І. 20. Вже не нажити йому другої такої дружини. МВ. (О. 1862. І. 92). Не напоївши, не нагодувавши, ворога не наживеш. Ном. № 9549.
Приписувати, -сую, -єш, сов. в. приписа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Приписывать, приписать. 2) Писать, написать (въ письмѣ). Грин. II. 290, 100. Батько приписав з дому до сина, щоб той приїхав. Грин. II. 271. Наш москаль приписав, щоб йому хоч карбованців два подали. Кіевск. у. А ще од своїх рук листи писав, до Василя Молдавського посилав, а в листах приписував... АД. II. 100.
Ратюга, -ги, ж. Ув. отъ ратище. О. 1862. VI. 76.
Рик, -ку, м. 1) Рычаніе. 2) Ревъ (вола, коровы). Г. Барв. 245. на воловий рик. Пространство, на которомъ слышенъ ревъ вола. Ном. № 7747. Могила од могили на воловий рик.
Хлопчичок, -чка, м. Ум. отъ хлопець.
Чатувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Сторожить, караулить. Чатували козаченьки у зеленім гаю. АД. II. 58. Раз, чатуючи з десятком козаків у полі, попався був я у таку западню, що без їх як раз поліг би головою. К. ЧР. 112. Чатуємо на всі чотирі вітри, по всіх могилах верховинах в полі горять сторожові огні, фиґури. К. ЦН. 169. 2) Подстерегать. В кущах чатують на звірину. К. Іов. 87. На бесурмен у полі чатували. К. ПС. 8. 3) Поджидать, выжидать. Буде чатувати, доки вкраде. Н. Вол. у. Легіні зроблять дорогу від церкви та чатують, як яка дівка приходить. Федьк. Пов.
Шикувати, -ку́ю, -єш, гл. Строить въ ряды. Шикувати до бою військо. К. ЧР. 343.
Нас спонсорують: