Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Аги́, аги́й, агі́ (на те́бе)! меж. выражающее порицаніе. Желех. Агі на тя, пропав бис! Фр. Пр. 1.
Воскобійня, -ні, ж. = воскобійниця. К. ПС. 111.
Ґринджо́лята, -лят, мн. Маленькія санки-дровни. Ном. № 10001. Впрягла в ґринджолята павичку. Котл. Ен. І. 7.
Дарівни́к, -ка́, м. Даритель. Такъ называется и дарящій новобрачнымъ на свадьбѣ. МУЕ. ІІІ. 168.
Засо́вгати, -гаю, -єш, гл. Зашаркать (ногами).
Знавати гл. Знавать, знать. У титаря, коли знавав. То козаки теє зачували, усі замовчали, бо в гріхав себе не знавали. Макс. (1834), 15.
Индичка, -ки, ж. Индѣйка. Чуб. V. 636.
Ли́тка, -ки, ж. Икра (у ноги). Білий, мов циганська литка. Ном. № 8530. Що голова, то кість, — що литка, то м'ясо. Ном. № 1287. аж йому в литках застигло. Сильно испугался. Ном. № 4336. литки смалити, присмалювати біля ко́го. Ухаживать за кѣмъ. Ном. № 8974.
Освітити, -ся. Cм. освічувати, -ся.
Шкрум, -ма, м. 1) Нагаръ въ трубѣ. 2) Заячій жиръ. Гайс. у.
Нас спонсорують: