Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Відбрести, -бреду, -деш, гл. Отойти въ бродъ отъ какого нибудь мѣста. Відбрів од берега трохи.
Воша, -ші, ж. Вошь. Держись, як воша кожуха. Ном.
Зарі́жок, -жку, м. У кожевниковъ: при разрѣзываніи кожи поперечными кусками на семь кусковъ (начиная отъ хвоста) заріжок — послѣдній кусокъ, находящійся передъ рогами. Сумск. у. (Ефименко).
Незлагіодний, -а, -е. Неуживчивый, сварливый.
Никати, -ка́ю, -єш, гл. Ходить, бродить, слоняться, всюду заглядывая. Никає попід постаттю, а діла не робить — і снопа досі не вжала. Бердич. у. За тим вовк не линяє, що в кошару частенько никає. Ном. № 7208.
Повільно нар. 1) Свободно, вольно. 2) Свободно, просторно. В хаті стало повільніше, 3) Умѣренно. 4) Медленно. Ум. повільне́нько. То дощ, то знов спека, пита що й Боже! А як би повільненько, то хліб кращий був би. Черниг. у.
Покута, -ти, ж. 1) Покаяніе. Де гріх, там і покута. Ном. № 124. 2) Епитимія. Ти на мене накинеш покуту? — Які ж твої гріхи? ЗОЮР. І. 130.
Поприв'язувати, -зую, -єш, гл. Привязать (во множествѣ). Коней... поприв'язують. Драг. 147. Всі троє були в мене поприв'язувані на оборі. Драг. 64.
Применшати, -ша́ю, -єш, сов. в. применши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уменьшать, уменьшить.
Пришенець, -нця, м. Пришелецъ. Не хотілось би мені, мати, в чужій стороні пробувати: будуть мене, мати, пришеньцем називати. Лукаш. 59.
Нас спонсорують: