Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вижовтити, -вчу, -тиш, гл. Пожелтить.
Відник, -ка, м. Сосудъ (кадка и пр.), въ которомъ держатъ воду. Ум. відничок. Куди ти? — Я хотіла до відничка у сіни, води унести у хату. МВ. (О. 1862. I. 86). Стоїть кухлик на віднички й умийся. Чуб. V. 522.
Козакування, -ня, с. Козацкая жизнь. Господь наустив тебе взятись ізнов до козакування. К. ЧР. 22.
Ме́шти, мешт, ж. мн. Татарскія туфли, легкіе башмаки. Желех.
Миту́тя, -ті, ж. ? Отто ще митутя: ні дома, ні тута (дурне і дома, і тута). Ном. № 6311.
Мокру́ха, -хи, ж. Водка.
Нама́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. нама́затися, -ма́жуся, -жешся, гл. Намазываться, намазаться.
Окотитися, -чу́ся, -тишся, гл. О кошкахъ, овцахъ, козахъ: родить. Чорна вівця окотилась, і корова отелилась. Н. п.
Статися, -ся. Cм. ставати, -ся.
Убоїще, -ща, с. Убоище, упрямецъ, упрямица. Вбоїще таке — що хоч ти йому що хоч. Ном. № 2957.
Нас спонсорують: