Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Боровниця, -ці, ж. = боровиця. Вх. Уг. 228.
Відсипне, -ного, с. Отсыпное.
Вулиця, -ці, ж. 1) Улица. 2) Мѣсто, гдѣ собираются парни и дѣвушки для пѣнія, игръ, танцевъ. В мене ненька нерідная, мене на вулицю не пускає. Мет. 328. Ум. Вуличка, вуличенька, вулонька. Тіснії вуличеньки, тіснії. Грин. ІІІ. 471.
Ґрунтовни́й, -а́, -е́. Основательный, прочный.
Задобі́д нар. Въ предобѣденное время. О. 1862. І. 81.
Коновой, -вою, м. = конвой. Як піду я у чужу країну, — коновоєм приведуть. Рудч. Чп. 85.
На́опа́к нар. Навыворотъ, въ противоположную сторону. Написав письмо наопак. Волын. г.
Підлітати, -та́ю, -єш, сов. в. підлеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. 1) Подлетать, подлетѣть. Підлетіла ластівонька до свого гнізда. 2) Подниматься, подняться въ воздухъ. Знявся орел і високо-високо вгору підлетів. До сонця а ні підійти, а ні підлетіти не можна. Ком. І. 18. 3) Пролетать, пролетѣть немного. Стали ловить ятлика; от-от піймають, а він і підлетить трошки. Грин. І. 146. Як тобі, да тетірко, по пожару да не кілко? Де пожар погорить, — крильцями підлечу; де травиця полягла, — ніжками підбіжу. Мет. 221. 4) Съ отрицаніемъ с. в.: быть не въ состояніи летѣть. Уже й не підлетить сокіл, знемігся, сів.
Праправнук, -ка, м. Праправнукъ. К. Досв. 42.
Сіделко, -ка, с. Ум. отъ сідло. АД. І. 10. 2) = сіделка. Лохв. у.
Нас спонсорують: