Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бурхвиця, -ці, ж. Часть мельницы: доска надъ мучником, въ которой укрѣпленъ лоточок. Черниг. у.
Видовище, -ща, с. Зрѣлище. Желех.
Виторочувати, -чую, -єш, сов. в. виторочити, -чу, -чиш, гл. 1) Выдергивать, выдернуть (нитки изъ ткани) Желех. 2) Вырывать, вырыть. Кертиця виторочиш землю. Вх. Лем. 398.
Гатити, -гачу, -тиш, гл. 1) Гатить, запруживать, мостить. Мости мостили, греблі гатили. Макс. (1849) 55. Я греблю гачу. Чуб. І. 127. Хоч греблю гати. (Так много). Ном. № 7666. 2) Накладывать въ большомъ количествѣ. І на віщо стілько дров гатити в грубу? 3) Бить, колотить, рубить. Молотом гатити. Гн. II. 49. І ногами товче, і пулами гатить. Св. Л. 286. 4) Стрѣлять сильно, напр. изъ пушекъ. Із рушниць стріляли, другі з мущирів гатили. Мкр. Н. 34.
Збі́глий, -а, -е. Бѣглый.
Насе́рдний, -а, -е. Сердечный. Ти мої рани насердні загоїла, замовила рідним словом, рідною піснею. Г. Барв. 492. Не діло мене крушило, а туга насердна. Г. Барв. 119.
Невгавати, -ва́ю, -єш, гл. Не переставать, не уставать. Сидить у норі і невгаваючи усе їсть дітей. Шевч. 309.
Перебоїна, -ни, ж. Поперечная перекладина креста. Воробці прилітали до хреста, сідали на поперечній перебоїні. Гн. І. 117. Cм. перехрестя.
Підлеглий, -а, -е. 1) Подчиненный. 2) Прѣлый. Підлегле борошно.
Усезнання, -ня, с. Всезнаніе. Всезнаннє обіцяв диявол вві. К. МБ. III. 260.
Нас спонсорують: