Виводини, -дин, ж. мн. = вивід 3.
Заки́хкати, -каю, -єш, гл. Засмѣяться сдержанно.
Запита́ти, -ся. Cм. запитувати, -ся.
Крикливий, -а, -е. Крикливый. Ірися... цьохля проклятуща... крикливійша із щебетух.
Лену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Летѣть. Леньмо, поленьмо до свого пана. Кину пером, лену орлом, конем поверну, а до свого отамана таки поверну.
Наслухати 2, -ха́ю, -єш, гл. Прислушиваться. Я вже давно наслухаю, до чого воно дійде. Як вітер подихає, зашелестить комиш, пластун іде ходом сміло, а як вітер оддихає, то він стоя наслухає.
Огненний, -а, -е. 1) Огненный. Огненне море.
2) Пылкій, горячій. Він до роботи огненний. Огненний чоловік.
3) — сусіда. Сосѣдъ, постройки котораго весьма близко.
Рудяний, -а́, -е́ 1) Кровавый.
2) О водѣ: покрытый ржавчиной.
Стусан, -на, стусень, -сня, м. Тумакъ, ударъ кулакомъ. Гей хто зо мною вийде битись, покуштувати стусанів? стусана да́ти. Ударить кулакомъ. Такого стусана дав, що так і облилась сльозами.
Теленькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ теленькати.
