Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

индик

Индик, -ка, м. Индюкъ, индѣйскій пѣтухъ. Ходить, як индик переяслівський. Ном. Посип индикам, гусям дай. Шевч. 132. Надувся, як индик. Котл. Ен. II. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНДИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНДИК"
Березовіл, -вола
Біличка, -ки, ж. 1) Ум. отъ білиця. 2) Имя бѣлой собаки. Вх. Зн. 68.
Горішня́нин, -на, м. Живущій на верхнемъ концѣ села. Фр. Пp. 72.
Заплі́снявий, -а, -е. Покрытый плѣсенью. Кв. II. 188.
Ліри́чний, -а, -е. Лирическій. Не треба ліричному поетові великої словесної науки, щоб явити мирові всю красоту душі своєї. К. Гр. Кв. 17.
Ма́тіхна, -ни, ж. = матінка. На тобі кошульку, моя матіхно. Мет. 177.
Плавець, -вця́, м. Пловецъ. Мир. ХРВ. 359. 3. Терешка добрий плавець: ураз Дінецъ перепливає. Волч. у.
Похамаркати, -каю, -єш, гл. Побормотать.
Стольниця, -ці, ж. = стільниця. Сікла мясо на стольниці. Левиц. Пов. 128.
Форкання, -ня, с. Фырканіе. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИНДИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.