Вимовний, -а, -е. 1) Выразительный, краснорѣчивый. Коли справді Бог дав чоловікові кебету до писання, то перше всього дає йому гарне вимовне слово.
2) Условленный, условный.
3) Укорительный; сопряженный, соединенный съ укорами. Не дай мені, Боже, служащого хліба: служащий хліб добрий, та тільки вимовний; по кусочку крає, що-дня вимовляє.
Віковий, -а, -е. Старый, удрученный лѣтами. Не вмірає віковий, тільки часовий.
Дне́шній, -я, -є. Сегодняшній.
Зірка́тий, -а, -е. Большеглазый. Зіркатий чоловік. зіркатий мак. = зіркач.
Зміна, -ни, ж. 1) Перемѣна, измѣненіе. Ой тому барвіночку нема цвіту зміни. 2) Смѣна.
Поляпати, -паю, -єш, гл. Похлопать; пошлепать.
Поскучати, -ча́ю, -єш, гл. Поскучать. Трошки ваші синки поскучають — без того не можна в світі.
Свищ, -ща, м.
1) Ячейка для пчелиныхъ матокъ.
2) = свистун 3. Свищі в борщі.
Скат, -ту, м. Скатерть. На столах скати все ляннії.
Смаковитий, -а, -е. Вкусный. Горілко моя смаковита, хто ж тебе наливатиме?
