Вигорювати, -рюю, -єш, гл. = вигоряти. На заході небо червоніло жаром, неначе в печі вигорювало.
Випинати, -на́ю, -єш, сов. в. випнути и вип'ясти, -пну, -неш, гл.
1) Выставлять, выставить впередъ, выпячивать, выпятить.
2) Выпучивать, выпучить. Кобза як не випинав баньки.... однак не розгледів. Вип'яв очі — неначе ті баньки.
Відьо́ха, -хи, ж. = Ві́дьма. На ню у нас подейкують, що вона таки відьоха.
Горня́, -ня́ти, с. Горшочекъ. У печі палає полум'є на припічку, на жару горшки й горнята. Ум. Горня́тко. Єсть молоко, — буде і горнятко.
Набруни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Пустить почки. Вже дерево набрунилось.
Обиватель, -ля, м. Обыватель, гражданинъ.
Паплюжий, -а, -е. Похабный; распутный.
Причет, -та и -ту, м.
1) Причтъ. Причет в підрясниках ходить, то панотці мусять ходить в рясі.
2) Свита, лица, сопровождающія кого. Увесь весільний причет молодого рушає до молодої, співаючи.
3) причет, -ту. Причастіе къ дѣлу, участіе въ дѣлѣ. Став він мені признаватись про ті смушки, що покрадено у жида, а я й питаю: «Хиба й ти в тім причеті?» — А він і каже: «Нас три бую».
Роскорчовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. роскорчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Куститься, раскуститься.
Товариство, -ва, с. 1) Товарищество. У товаристві лад — усяк тому радіє. 2) соб. Товарищи. Слава тобі, Гамаліє.... на всю Україну, що не дав ти товариству згинуть на чужині. Тільки товариства, що коник вороний. Забери з собою всі лиха, всі зла, своє товариство. 3) Общество. Веселе товариство. Не цурався він і нашого товариства. 4) Общество (научное, коммерческое, промышленное и пр.). Наукове Товариство ім. Шевченка у Львові. Товариство Просвіта у Львові. Товариства «Шкільна Поміч» у Львові, Коломиї, Самборі. Товариство «Львівський Боян». Повітове товариство кредитове. Календарь «Просвіти», «Товариш» на рік 1904.
