Біснуватий, -а, -е. 1) Сумасшедшій, бѣсноватый.
2) Употребл. какъ эпитетъ въ значеніи переносномъ: сумасшедшій. Вже ж і Січ їх біснувата жидовою поросла. Ой, дівчино, люблю тебе, не їж хліба — візьму тебе.... Ой козаче біснуватий, нехай не їсть твоя мати. Осадив назад біснуватих коней. Ум. біснуватенький.
Вислий, -а, -е. Висячій. ви́сла колодка. Висячій замокъ.
Гарасікуватися, -куюся, -єшся, гл. Браниться, спорить.
Довге́нний, -а, -е. Очень длинный. Довгенні вуси.
Калабаня, -ні, ж. Лужа. Аж калабані стоять, такий дощ був.
Ло́пати, -паю, -єш, гл. 1) Стучать, хлопать. 2) Ѣсть, жрать. Старому чоловікові та лопати у піст скоромне.
Підрізати Cм. підрізувати.
Повимотувати, -тую, -єш, гл. Вымотать (во множ).
Порозмотувати, -тую, -єш, гл. Размотать (во множествѣ).
Приведенник, -ка, м. Сынъ жены, рожденный ею отъ перваго мужа и приведенный въ семью второго. Ум. приведе́нничок.
