Верховодити, -джу, -диш, гл. Командовать, заправлять, начальствовать. Коли я змій, а ти прозмій, так ти над нами будеш верховодить. А над усіма був найстарший мармалка: він уже всіма верховодив. З громади кпили, хлопців били та верховодили в селі.
Воєводський, -а, -е. Воеводскій.
Ми́зкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Занашиваться, затаскиваться, истрепываться (объ одеждѣ). Як усякому свою одежу давати, так вона ж не мовиться, а все мизкається та мизкається. 2) — з ким. Заигрывать съ кѣмъ. Cм. мизгатися.
Пурникоза, -зи, ж. = пірникоза.
Стріхіль, -ля, м. Тупой сапожный ножъ, которымъ выравниваютъ кожу. Cм. стріхіль, стрихулець.
Таємничий, -а, -е. 1) Таинственный. Чули вони дивне таємниче слово.
Тремкий, -а, -е. О голосѣ: серебристый, звенящій. Тремкий (голос), як тонке срібло, як найтончий кришталь.
Тручатися, -ча́юся, -єшся, гл. Толкать другъ друга. Плигали, дрочились, тручались.
Усвітити, -чу, -тиш, гл. Освѣтить. Оченьками всю світлоньку всвітили.
Ширше нар. Сравн. степ. отъ широко.
