Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

идол

Идол, -ла, м. 1) Идолъ. Шевч. 603. 2) Чортъ. Ув. идоля́ка. Так і загув угору той идоляка. Грин. II. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИДОЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИДОЛ"
Градобо́їця, -ці, ж. Побитый градомъ хлѣбъ. Н. Вол. у.
Дідові́д, -во́да, м. Тотъ, кто водить слѣпыхъ нищихъ. Н. Вол. у. Шух. І. 33.
Назапа́сити, -па́шу, -сиш, гл. Припасти. Погнили наші сіна: мало хто назапасив на зіму. О. 1862. І. 59.
Обарятися, -ря́юся, -єшся, гл. = обаряти. Ой іди ж ти, мій миленький, та не обаряйся. Чуб. V. 1196.
Паперо, -ра, с. = папір. Як паперо ж ти родився білий. Сим. IV.
Пачосній, -я, -є. Сдѣланный изъ оческовъ. Полов'яний хліб не голод, а пачосняя сорочка не нагота. Ном. № 5355.
Ретізь, -зя, м. = ретяз 1. Кіевск. у. Шух. І. 273, 280, 281. Ум. ретізо́к.
Рівня, -ні, ж. Пара, равный по положенію, по состоянію, по характеру. Кінь волу не рівня. Ном. № 1022. Ти багач, я убога — не рівня з тобою. Чуб. V. 330.
Смішки, -шок, ж. мн. Шутка, смѣхъ. Та вже ж мені не ходити в ліски по орішки: да вже ж мені минулися дівоцькії смішки. Чуб. V. 211. Вам смішки з чужої лемішки: наколоти свеї та й смійся з неї. Н. Вол. у.
Циркати, -каю, -єш, гл. Доя, выжимать струю молока. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИДОЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.