Відвалювання, -ня, с. Отваливаніе.
Доборо́тися, -рю́ся, -решся, гл. Окончить бороться, — борьбу. Доборолась Україна до самого краю.
Дя́дьків, -кова, -ве Дядинъ. Справа коло дядькового воза. А в дядька й у нас коробка ковбас. Дядькові поїмо, своїх не дамо. дя́дькова хі́та. Тюрьма.
Засну́лий, -а, -е. Уснувшій. Заснулий на зіму бабак.
Мирдати, -даю, -єш и -джу, -диш, гл. Вилять (хвостомъ). Пес мирдат оґоном.
Наси́льний, -а, -е. Сдѣланный, совершенный по принужденію, насильно. Він їх не буде насильною роботою морити, на панщину ганяти. З насильного колодязя води не пить.
Никання, -ня, с. Шатанье, хожденье, блужданье съ мѣста на мѣсто.
Окручувати, -чую, -єш, сов. в. окрути́ти, -чу, -тиш, одн. в. окрутну́ти, -ну, -не́ш, гл. = обкручувати, обкрутити, обкрутнути.
Ослін, -лону, м. Продолговатая скамья. Ти сядеш на лавці, а я на ослоні. 2) Станокъ у колесника, на которомъ тешуть. Ум. ослінець, ослінчик, ослоник, ослононько. Посаджала на ослононьку. Ой сядь на ослоник.
Спустошення, -ня, с. Опустошеніе.