Випрягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. випрягтися, -жуся, -жешся, гл. Выпрягаться, выпречься, распрягаться, распречься, отпрягаться, отпречься. Се як віл у ярмі: коли не випряжеш, — не випряжеться.
Гійво, -ва, с. Огромная грязь.
Етноґра́фія, -фії, ж. Этнографія.
Лазун, -на, м. Хорошо лазящій по деревьямъ. Ум. лазуне́ць.
Маму́лити, -лю, -лиш, гл. Пачкать, гадить.
Позолотка, -ки, ж. Сусальное золото.
Попереболювати, -люємо, -єте, гл. Тоже, что и переболіти, но во множествѣ.
Поперепрасовувати, -вую, -єш, гл. Перегладить вновь (во множествѣ).
Пошморгом нар. Соскользнувъ, сорвавшись. Пішла сокира пошморгом по дереві та мене по руці.
Тягти, -гну, -неш, гл. 1) Тянуть, влечь, тащить. Ото вона за віровку та давай тягти. Твої слова — потопы води: лестять і тягнуть у безодню. Тягни, кобило, хоч тобі й немило. 2) Вытягивать. З живих здирали шкуру.... жили тягли. 3) Притягивать. Земля тягне до себе хату й звіря, й чоловіка, й воду. 4) Пить. І брагу кухликом тягли. 5) Сосать. Дивиться, батько (упирь) встав і з крайнього почав кров тягти. 6) Эксплоатировать, выжимать. Жид брехнею живе, все з нас тягне. 7) Держать чью сторону, быть на чьей сторонѣ. Не тягнеш ти за беззаконних, що прикриваються законом. 8) Относиться, причисляться. Село Токарі тягнуть до Бешкинської волости. с. Драбівка до Дерепківця тягне. Дорожня тягне до нашої волости. 9) біду тягти. Бѣдствовать. Приходиться до кінця віку біду тягти. 10) до права тягти. Призывать къ суду. Син вітця до права тягне, донька на матір гнів піднімає.
