Дитиня́, -ня́ти, с. Ребеночекъ. Дитиня вмерло. Ум. Дитиня́тко, дитиня́точко.
Забала́кати, -ся. Cм. забалакувати, -ся.
Засакраментува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Пріобщиться св. таинъ.
Побивати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Бить, убивать, колотить. Де ся взявся сизокрилий орел, став лебідку бити, побивати. Що найменша в степу птиця та й та мене била. — Ой тим вона тебе побиває, що роду немає.
2) Бить обо что-либо, ушибать. На біле каміння, на сире коріння свої ніжки козацькі-молодецькі побиває.
3) Обивать. Ой із города Трапезонта виступала галера, златосиніми киндяками побивана. Комарові труну збудували, дорогими сукнами вкладали, золотими цвяхами побивали.
4) Одолѣвать, побѣждать. Він силою колише синє море і мудрістю дракона побиває.
5) сльоза сльозу побиває. Слеза за слезой катится. думка думку побиває. Одна мысль быстро смѣняетъ, замѣняетъ другую.
Повряжуватися, -жуємося, -єтеся, гл. = повряжатися.
Продлубатися, -баюся, -єшся, гл. Провозиться надъ чѣмъ. Продлубався пів дня по дурному.
Синюк, -ка, м.
1) Грибъ изъ породы Boletus.
2) = синиця 1.
Темничний, -а, -е. 1) Относящійся къ темницѣ. 2) Сторожъ при темницѣ.
Торопитися, -плюся, -пишся, гл. Пугаться, робѣть. Чого він торопиться, оцей тороплений кінь?
Тяма, -ми, ж. Пониманіе, понятіе, соображеніе, смышленность, умѣніе, смѣтка. Нема тями й воза помазати. Та воно б то й зробили як слід, та чорт-ма тями. Має тяму до римарства. не при тямі. Не въ своемъ умѣ. Не повно ума, не при тямі.
