Випіратися, -раюся, -єшся, сов. в. випертися, -пруся, -прешся, гл. Выпираться, выпереться, выдаваться, выдаться, выставиться, выходить, выйти, вылѣзть. Як посадили їх у рештанську, — вони випіралися з неї сами й вікно видрали. чи воно вже виперлося з півдня? Перешло ли уже за полдень?
Витикати, -каю, -єш, сов. в. виткнути, -кну, -неш, гл.
1) Вытыкать, выткнуть, высовывать, высунуть, показать. Лисичка виткнула мордочку. Ти ж із хати ніколи носа не виткнеш.
2) витикати пальцем кого. Тыкать, показывать пальцемъ. Вороженьки поглядають, пальцями нас витикають. сов. в. витикати, -каю, -єш.
3) Утыкать, утыкать.
4) — копи. Отмѣчать, отмѣтить копны (при раздѣлѣ сбора между владѣльцемъ и рабочими).
Завзя́ток, -тку, м. Враждебныя чувства, непріязнь, злобное отношеніе къ кому. Має на мене завзяток.
Заво́їстий, -а, -е. Воинственный, задорный. Він був у нас хоч і малий на зріст, так завоїстий: було кожного зачепить.
Заска́лля, -ля, с. При тесаніи дерева оставшіяся на немъ острыя щепки.
Зато́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. заточи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Пошатываться, пошатнуться. Ой оре міщанин та й заточується. Одного ранку Трохим устав з ліжка і ноги його заточилися. 2) О саняхъ: забѣгать въ сторону. Заточуються сани.
Переславити, -влю, -виш, гл. Перехвалить.
Погрожувати, -жую, -єш, гл. = погрожати. Король погрожує нас руйнувати. Що ж ви тепер мені погрожуєте'?
Черевичок, -чка, м. 1) Ум. отъ черевик. 2) мн. Раст. а) Orobus vernus L. б) Cypripedium Calceolus L. в) — божої матері. Impatiens noli tangere L.
Щаблястий, -а, -е. Имѣющій щаблі.
