Берест, -та, м.
1) Берестъ, Ulmus campestris L.
2) — білий = береза, Betula alba.
3) Верхняя кора березы, годная для гонки дегтя. Березовий берест. Ум. бересток, берестонько, бересточок. Проїхав козак лугом берегом, прив'язав коня до берестонька. Ув. берестище, берестяна.
Гости́тися, -щу́ся, -сти́шся, гл. 1) = Гостюватися. Будемо гоститися то у вас, то в тебе. 2) Принимать гостей. Мені ніколи гоститися з ціми гостями.
Зневага, -ги, ж. Неуваженіе, пренебрежете, непочтеніе. Побачив Турн собі зневагу: не мед дають тут пить, а брагу. зневагу дати. Оказать неуваженіе. Дали зневагу матері.
Ли́бати, -баю, -єш, гл. 1) Медленно пастись. Там і паша така, що треба скотині по стебельцю либати. 2) Пастись по росистой травѣ. 3) либати очима. Мигать, моргать. Так либа, так либа, — от-от заплаче. 4) Собирать при помощи лошадинаго хвоста нефть съ поверхности воды.
Ощенитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. О собакахъ: ощениться.
Переліт, -ту, м. Перелетъ.
Страма, -ми, ж. Постыдное дѣло. Що я роблю страму таку.
Тиччя, -чя, с. соб. отъ тичка.
То сз. 1) То. Чи ж то божа така воля, що нещасна моя доля. Люде не побачуть, то й не засміються. 2) то-бо-то. Вотъ то то же. 3) то б то. То есть, стало быть, значитъ. То б то ти паном будеш, чи що»? 4) то́-що. И тому подобное, и такъ далѣе. Купи на базарі, чого треба на борщ: мняса, бураків, капусти то що. 5) то що? Такъ что жъ? Він тут сердивсь, лаявсь без тебе, грімає і на тебе, що нема тебе. — То що? Мені байдуже. 6) що..., то.... Чѣмъ..., тѣмъ.... І що йому міцнійш у голову уступав, то він далі посува. Що більше умієш, то так неначе більше світа бачиш.
Фурчати, -чу, -чиш, гл. Шумѣть, жужжать. .
