Відсвічувати, -чую, -єш, гл. 1) Отражать, отсвѣчивать. У печі палає, ян у гуті. Одсвічують весело білі стіни і божничок. 2) Отражаться.
Відчепити, -ся. Cм. відчепляти, -ся.
Грімни́й, -а́, -е́. Грозный, громовой. Звертається до козаків понуро і з грімкою мовою.
Зломитися, -млю́ся, -мишся, гл. Сломаться, сломиться. Бодай сіно огнем пішло і коса зломилась. Тризубець щоб тобі зломивсь.
Навза́ходи нар. На закатѣ, на заходѣ. Питаєте, у якій добі поганка буває? У мене саме під обіди, а в хлопця мого, то так, як навзаходи сонце.
Наду́шувати, -шую, -єш, сов. в. надуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Надавливать, надавить. Нащо ж тобі, моя мила, так тяжко робити, на пальчиках піхурчики надушити?
Повістяр, -ра, м. Писатель повѣстей, разсказчикъ. З того часу, як зроблено ч Галичині особне видання Квітчиної повісти «Маруся», жоден з українських повістярів не видавав у нас особною книжкою своєї праці. Слівце од видавництва.
Пообгружувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и обгрузи́ти, но во множествѣ.
Ревно нар. = ревне. Ой чого я так журюся, чого ревно плачу?
Сьорбнути, сьорбонути, -ну, -неш, гл. Хлебнуть. Сьорбне, чоловік чарку — як ісказиться.
