Викидатися, -даюся, -єшся, сов. в. викинутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Выбрасываться, выброситься, выкинуться. Із пісні слово не викидається.
2) Всплескиваться, всплеснуться. Риба перед дощем викидається. Аж поперед мене щось плеснуло в воду. Викинулась риба та і зникла враз.
Засо́бок, -бку, м. 1) Сборки на спинѣ полушубка вверхъ отъ таліи. Cм. засівний 2. 2) Задняя часть рубашки.
Карлуватий, -а, -е. Приземистый.
Лю́дськість, -кости, ж. 1) Человѣчество. 2) Гуманность, человѣчность.
Налюби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Налюбиться. Коли тя ся налюбити, молодий Василю.
Обселяти, -ляю, -єш, сов. в. обсели́ти, -лю, -лиш, гл. Поселять, поселить. Жонатих стали обселять слободами.
Пердун, -на, м. Испускающій вѣтры. Ум. пердуне́ць, пердунчикъ.
Пропудити, -джу, -диш, гл. Прогнать. Вітер дощ пропудить.
Семинарія, -рії, ж. Семинарія.
Спаш, -шу, м. Потрава, порча скотиной травы или хлѣба на поляхъ. Займи скотину і візьми за спаш. Горобці шкоду роблять, а синиця в спаш упаде. Між листом повивертались боками довгі і круті білі гарбузи, неначе воли на спашу.
