Випшоно, -на, с. Шуточное слово, употребленное повидимому въ значеніи: отсутствіе пшена, въ слѣд. разсказѣ: Як оженився я, дав мені тесть в придане торбу з сьома перегородками: на хліб і на вихліб, на пшоно й на випшоно, на сіль і на висіль... Та дав іще кобилу — таку, як положить на віз сім мішків порожніх, то ще з гори й біжить.
Гордови́на, -ни, ж. Раст. а) = Гордина. б) Malva crispa. З инших овочів найбільше ідять вигині, дальше дерен, черемху, гордовину. Пішов у ліс... Чи горіх знайде хлопець, чи китицями гордовину.... Ой у городі та гордовина, на гордовині та зозуленька. 2) = Гордівниця. Ой дівчино-гордовино, гордуєш ти мною. 3) = Городина.
Жу́пище, -ща, с. Яма, гдѣ была соляная копь.
Забалува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Запировать.
Костьольний, -а, -е. = костельний.
Понаїжджати, -джаємо, -єте, гл. = понаїздити. Тут стали рушати й наші, що з борошном понаїжджали. Понаїжджають у гості.
Слище, -ща, с. Мѣсто надъ водой, гдѣ разстилаютъ ленъ или холстъ для выбѣлки солнечными лучами.
Солопити, -плю, -пиш, гл. Выставлять, показывать, высовывать (языкъ).
Спиночка, -ки, ж. Ум. отъ спина.
Увередитися, -джуся, -дишся, гл. Надорваться, повредить себѣ здоровье. Не дуже греби, увередишся. Не й кравці увередяться, шиючи на кожного по 100 жупанів.
