Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ириця

Ириця, -ці, ж. 1) Животное, водящееся въ водѣ, въ частности Triton. Вх. Пч. II. 17. 2) Птица, возвратившаяся изъ зимняго отлета. Вже ириця проявилась, скоро тепло стане. Борз. у. Птице, ирице, ходи до нас вечерю їсти. 3) Очень старая женщина, старая вѣдьма. Тут якась старая баба, знахурка всесвітня і сідая, і горбата, мабуть застолітня, прислухалась, примінялась і, як став, сказала... Одспівавши, заніміла, очі протирала, а за сью така ж другая ириця казала. Мкр. Н. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИРИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИРИЦЯ"
Безувірів, -рова, -ве Принадлежащій безувір'у. Cм. бузувірів.
Бокрейда, -ди, ж. Букетъ искусственныхъ цвѣтовъ, или павлинье перо, даримые невѣстой и дружками жениху и шаферамъ. Гол. IV. 400, 368.
Двійє́, двійя́, с. = Двійло.
До́слід, -ду, м. Изслѣдованіе. Лінивий до історичнього досліду розум. К. XII. 37.
Закордо́нник, -ка, м. = закордонець.
Зжа́литися, -люся, -лишся, гл. Разжалобиться. Зжалився, як вовк над поросям: від'їв ніжки та й плаче. Ном. № 4692.
Подихати 2, -ха́ю, -єш, сов. в. подихнути, -ну́, -не́ш, гл. Повѣвать, повѣять. Тільки одна труба, та й та димовая, а з тиєї труби димно подихає. Чуб. V. 342. Наш вік — мов вітерець, що стиха подихає. К. Псал. 319.
Рапчак, -ка, м. = рапак. Вх. Уг. 264.
Сім'янистий I, -а, -е. = сем'янистий. Як сім'янистому чоловікові, то й нічого, як наняты десятин з десяток, бо є кому робити, а вже одному душею — шкода. Лебед. у.
Спасти Cм. спадати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИРИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.