Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ивка

Ивка, -ки, ж. 1) пт. = евка. Вх. Пч. II. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИВКА"
Коне́ць, -нця́, м. = Кіне́ць. Як ся зійде Стрий і Ломець, то буде світу конець. Ном. № 392.
Музи́цтво, -ва, с. Игра на музыкальномъ инструментѣ. Веселе ремесло музицтво... легким хлібом забавляють. Ном. № 12467.
Нюта, -ти, ж. Заклепка; спайка. взя́ти в ню́ти. Заклепать.
Попромінювати, -нюю, -єш, гл. Промѣнять (во множествѣ).
Припізнюватися, -нююся, -єшся, гл. = припізнятися.
Псик! меж. Крикъ на кошку: брысь! Вх. Лем. 425.
Собор, -ру, м. 1) = собір. 2) Соборъ, церковь соборная. Золотоверхі собори в Київі. Левиц. І. 214. Ум. соборець, собо́рчик.  
Соколонько, -ка, соколочок, -чка, м. Ум. отъ сокіл.
Столярський, -а, -е. Столярскій, столярный.
Тіменний, -а, -е. = тямущий = тімашний. Він до пісень тіменний. Сквир. у. Ой ти тіменний. Ном. № 6320.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.