Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

идольський

Идольський, -а, -е. Идольскій, языческій. В римській идольській землі. Шевч. 602.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИДОЛЬСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИДОЛЬСЬКИЙ"
Блювотина, -ни, ж. = Блюваки.
Ду́рість, -рости, ж. Глупость. Cм. дурощі.
Заколо́тися, -лю́ся, -лешся, гл. Заколоться.
Недовчений, -а, -е. Недоученный.
Обслухувати, -хую, -єш, сов. в. обслухати, -хаю, -єш, гл. Выслушивать, выслушать (больного). Лікарь його обслухував. Лохв. у.
Охвицини, -цин, м. мн. Флигель.
Папушоя, -шої, ж. = мамалиґа. Ананьев. у.
Почасти нар. Отчасти.
Роз'єднуватися, -нуюся, -єшся, сов. в. розєдна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Разъединяться, разъединиться, разойтись. Того ж батька, такі ж діти, — жити б та брататься! ні, не вміли, не хотіли, треба роз'єднаться. Шевч. 175.
Скривдити, -джу, -диш, гл. Обидѣть, причинить несправедливость. Ном., стр. 180. Скривдили ляхи український люд. Стор. МПр. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИДОЛЬСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.