Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

идольський

Идольський, -а, -е. Идольскій, языческій. В римській идольській землі. Шевч. 602.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИДОЛЬСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИДОЛЬСЬКИЙ"
Віддаль нар. Издали. Відьми так не вдариш, а треба кинуть на-оддаль, то попадеш. Грин. І. 66.
Голодно нар. Голодно. Той рік голодно було скрізь. Каменец.
Ґарлина, -ни, ж. Пукъ соломы, приготовленный для крыши. Бѣл.-Hoc.
Загни́біда, -ди, об. Скупецъ. Все мене скупою зве: ти вже, каже, така загнибіда! Зміев. у.
Козарь, -ря́, м. Пастухъ козъ. Шух. І. 190.  
Лядвенець, -нцю, м. Раст. Lotus corniculatus. ЗЮЗО. І. 127.
Навче́ння, -ня, с. Ученіе. Навчення св. церкви. Левиц. І.
Облямівка, -ки, ж. Кайма, обшивка. Вас. 155.
Покликувати, -кую, -єш, гл. = покликати. Голосно ми на свою браттю хуторян покликаємо. К. (О. 1861. II. 229).
Тіснак, -ка, м. Бѣднякъ. Він тіснак. Гн. II. 108.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИДОЛЬСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.