Видирати, -раю, -єш, сов. в. видерти, -деру, -реш, гл.
1) Вырывать, вырвать, отдирать, отодрать. Червону китайку з-під жупана видирає.
2) Отнимать, отнять силою. Або дай, або видеру. Вовкові барана з горла не видереш.
3) Брать, взять изъ птичьяго гнѣзда или звѣриной норы яйца или дѣтенышей. Не видирай ластівок — гріх. Видрали лисенят. То-же о доставаніи раковь изъ ихъ норъ. А що ви робите, хлопці? — Раків видираємо з-під круч.
Вистромляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вистромити, -млю, -миш, гл. Выставлять, выставить, выткнуть. Вистромила (лисиця) хвоста з нори. З куща вистромила рило.
Гуртови́й, -а́, -е́. 1) Совмѣстный, общій, коллективный. Святилась гуртова робота та чортова з'їжа. 2) Оптовый. Гуртовий продаж. 3) Незаконнорожденный (въ насмѣшку). Чий це хлопець? — Це гуртовий Терешко. Гуртові діти.
Завліканий, -а, -е. Вышитый. А в нашої Бондарівни завлікані плічки.
На́встя́ж, навстяжи́, нар. = навстіж. Навстяж двері одчинила. Всі навстяжи ворота одперли.
Постоянець, -нця, м. Солдатъ на постоѣ. Махнула швидко до троянців, щоб сих латинських постоянців по своєму осатанить.
Простолюдець, -дця, м. Простолюдинъ. Пани б'ються, а в простолюдців чуби болять.
Розмаїтий, розмаїтний, -а, -е. Разнообразный. Вуін пише листи розмаїті. Було в барилах ренське розмаїте. У справника все розмаїтний народ: у того шапка черкеська, а в того сива, той у окупані, а той у свиті.
Узабоч нар. Въ сторонѣ. Де ж він косарку купив так недорого? Мабуть у Леппа, в Хортиці? — Ні, десь узабоч, у Кичкасі либонь, чи що.
Шепоти, -тів, м.
1) Пришептываніе.
2) Ябедничество, наушничество.
