Бучавіти, -вію, -єш, гл. Твердѣть, сохнуть (о кожахъ).
Гнузда, -ди, ж. Чаще употребляется Ум.: гнуздечка. Взяла коня за гнуздечку. Части: вудила — удила, одинъ конецъ которыхъ имѣетъ баранчик, которымъ и зацѣпляется за кільце; ремень поверхъ морды внизу — нахрапник, вверху налобник, застегивающійся подъ шеей — підбородник.
Кульша, -ші, ж.
1) Бедро.
2) Уголъ стога сѣна или воза съ сѣномъ. Осмич кульшу праву у стозі.
Остріха, -хи, ж. = острішок 1. Кішка скрізь по-під остріхою на горищі бігає.
Пересушити, -ся. Cм. пересушувати, -ся.
Погребнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Гребнуть весломъ. Харон не зараз схаменувся, разів з чотирі погребнувся і з каючком причалив к ним.
Попити II, -п'ю́, -єш, гл. Выпить (во множествѣ). Був мед, та гості попили. Попив змій кров.
Стовпитися, мося, -теся, гл. Столпиться. Козаки стовпились коло столу і роти пороззівляли.
Стопляти, -пляю, -єш, сов. в. стопити, -плю, -пиш, гл.
1) Расплавлять, расплавить, растапливать, растопить.
2) Сплавлять, сплавить вмѣстѣ.
3) Затоплять, затопить. Плаче сокіл, плаче, сльозами ридає, дрібними сльозами всі луги стопляє.
Чаплин, -на, -не. Цаплѣ принадлежащій.
