Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

индюр

Индюр, -ра, м. = индор. Вх. Лем. 421.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНДЮР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНДЮР"
Верше нар. Выше. Харьк.
Ворожка, -ки, ж. Гадалка, ворожея. У ворожки хліба трошки. Ном. № 231. Ворожка з бісом накладає. Ном. № 232. Ум. ворожечка.
Єдини́чок, -чка, м. Ум. отъ єдине́ць.
Захлыпатыся, -паюся, -єшся с. в. захлыпнутыся, -пнуся, -нешся,, гл. = захлынатыся, захлынутыся. Аж пирхае, аж захлипаеться проклятий. ЗОЮР. II. 30. Положи бо шапку!... захлопнувшись з горя... говорить бабуся. Г. Бара 504.
Надмі́рний, -а, -е. Чрезмѣрный. Желех.
Повсаджувати, -джую, -єш, гл. Усадить, посадить (многихъ).
Приговірка, -ки, ж. = приповідка. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Стебелькуватий, -а, -е. Стеблеобразный; высокій и тонкій, — о растеніяхъ и людяхъ. Стебельку вата дівчина. Мнж. 192.
Трембітати, -та́ю, -єш, гл. Играть на трембіті. Шух. І. 197. Та як озмут трембіточки, на них трембітают. Шух. І. 204.
Цюник, -ка, м. 1) = воробець тростяний. Cм. воробець 2. Вх. Пч. II. 10. 2) Маленькая серебряная монета, выкапываемая въ землѣ. Вх. Зн. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИНДЮР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.