Бздіти, бздю, бздиш, одн. в. бздну́ти, -ну́, -неш, гл. Бздѣть, испускать, испустить вѣтры. Дід перднув, баба бзднула — і хата потонула. Не бзди гостро, бо уріжешся.
Брость, -ти, ж.
1) Почка на деревѣ, цвѣточная почка на деревѣ. До тебе верну, як вбересь у брость-листок діброва. 58. На тій яблоньці, що в ярку, та й брость є. Пожену на брость пасти воли. Як було походять по брості воли, то такі гарні.
2) Зелень на деревѣ, вѣтви. Мостила мости з зеленої брости.
Видючий, видющий, -а, -е. 1) = видимий. Видюща смерть страшна. 2) Видящій. Коли мені сліпому курка, то тобі видющому й дві.
Гикало, -ла, м. = гикавець.
Звича́йний, -а, -е. 1) Обыкновенный. 2) Вѣжливый, приличный. Була звичайна, поважала людей і гріха боялась. Хата, 166. Труби на пса — на чоловіка звичайне слово. Ум. звичайне́нький.
Нікчемниця, -ці, ж.
1) Ни къ чему негодная вещь; бездѣлица. На шо це воно вам оці наші пісні? Нікчемниця!
2) Негодная, ни къ чему неспособная женщина.
Палець, -льця, м. 1) Палецъ. Ламай собі білі руки, та не зломи пальця. 2) Зубецъ на зубчатомъ колесѣ, кулакъ въ колесѣ. Ум. пальчик, пальчичок. Ой кивали молодиці пальчиком на мене. ha пальчиках. Hа цыпочкахъ. Ой вийшла вельможна на пальчиках тихо.
Познакомитися, -млюся, -мишся, гл. = познайомитися. А знаєш, як я познакомився з тим Хоцінським?
Позневажати, -жа́ю, -єш, гл. То-же, что и зневажити, но многихъ.
Сновигати, -гаю, -єш, сновиґати, -ґаю, -єш, гл. Сновать, слоняться. А сестра уже й поздоровіла, уже й по хаті сновигає.
