Годованець, -нця, м.
1) Воспитанникъ, вскормленникъ. Приняв був до себе якогось троту Петра за годованця.
2) Крестьянинъ, который завѣщаетъ кому либо свое имущество, за что наслѣдникъ долженъ до смерти кормить и поить завѣщателя.
3) Животное, откармливаемое на убой. Вже всюди вправилась, тільки ще зосталось бур'яну насікти для годованців.
Запла́та, -ти, ж. Плата; вознагражденіе. Яка заплата, така й робота. Хоч у ката, аби заплата. Роздай робітникам заплату. Бо Бог правдивий всіх нас діла знає: як хто заслужить — так заплату дає.
Натоптувати, -тую, -єш, сов. в. натоптати, -пчу, -чеш, гл.
1) Натаптывать, натоптать (ногами грязи).
2) Набивать, набить плотно.
Подать, -ти, ж. = податок. Ой сам же Бог бачить з неба, що на подать грошей треба.
Полавочник, -ка, м. Покрывало для скамьи.
Потомитися, мимося, -теся, гл. Устать, утомиться (о многихъ). Так потомилися, що насилу ноги волочуть. Їздили ми лугами сірими волами, сірі воли потомилися.
Промигнути, -ну́, -не́ш, гл. Промелькнуть. І промигнула вона в його по душі, як холодний вітер.
Салянка, -ки, ж. пт. Синица, Partis.
Тремкий, -а, -е. О голосѣ: серебристый, звенящій. Тремкий (голос), як тонке срібло, як найтончий кришталь.
Усцикатися, -каюся, -єшся, сов. в. усцятися, -цюся, -цишся, гл. Обмачиваться, обмочиться (уриною).
