Го́рість, -рости, ж. Горечь (о вкусѣ). Треба варити ці коренці, попи з їх горість вийде. Черниг.

Завважи́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. завва́жити, -жу, -жиш, гл. Замѣчать, замѣтить, подмѣчать, подмѣтить, усмотрѣть, соображать, сообразить. І пішов собі, наче він не завважив і не чув слова її благащого. МВ. ІІ. 117. Я вже завважив мирового, який він. Н. Вол. у. Їдь-но, а там далі завважимо, куди нам повертати. Н. Вол. у. Уже й сих слів Христових досить, щоб завважити, як противні слова п. Аскоченскаго науці християнській. Костом. (О. 1862. VI. 10). 2) Дѣлать, сдѣлать замѣчаніе кому.

Каганець, -нця, м. 1) Плошка, ночникъ. Вас. 182, 196. Гляне, посвічуючи по глибці каганцем. К. ЧР. 394. Дріжить, ізігнувшись над каганцем, лічить гроші. Шевч. 135. Живе, як каганець без лою. Посл. 2) Переносно: искры мелькающія въ глазахъ послѣ удара. Як заїхав по потилиці, так аж каганці в віччу засвітились. Ном. № 3982. 3) Полка ружейная. Шух. І. 229. 4) Изоляторъ на телеграфѣ. Желех. 5) Шуточно: рюмка. «Давай по чарці нам скоріш!» Я добрий каганець підправив та сам і випив наперед. Алв. 54. 6) Вообще углубленіе или гнѣздо, въ которое вставляется шипъ, пятка столба и пр. Напр., въ глухомъ концѣ воротъ то гнѣздо, въ которомъ вращается нижній конецъ воротнаго столбика; въ дверяхъ въ него входить шипъ дверной пяты; въ снарядѣ для подвѣшиванія котелка надъ огнемъ (Cм. верклюг) въ немъ ходить пятка столба. Шух. І. 87, 93, 187. 7) Въ устроенной для ловли звѣрей ямѣ (Cм. за́падниця) послѣднюю покрываетъ досчатая крышка, вращающаяся на валу, приходящемся посредин крышки; углубленія въ бокахъ ямы, въ которыя вставлены концы этого вала, также называются каганця́ми. Шух. I. 235. 8) Въ ручной мельницѣ въ верхнемъ жерновѣ углубленіе, въ которое входить шесть, двигающій жернова. Cм. жорна. Шух. I. 146. Ум. каганчик. Каганчик стоїть... на віконці. К. ЧР. 393.

Нахідний, -а, -е. = навіжений? От, мов нахідного! Ном. № 3384. Тож нахідна! Ном. № 3384.

Пасічити, -чу, -чиш, гл. Чистить, приготовлять новину подъ посѣвъ. Угор.

Позадівати, -ва́ю, -єш, гл. Дѣть (во множ.). Ой чому ж ти, леґінику, та й не співаєш? Де ти свої співаночки та й позадіваєш? Шух. І. 201.

Прихильний, -а, -е. Расположенный, склонный, благосклонный. Ти ще одна до мене прихильна зосталась. Мир. Пов. II. 114. Вони були прихильні до церковної служби. К. Гр. Кв. VIII.

Теля, -ляти, с. Теленокъ. Із благовісного теляти добра не ждати. Ном. № 420. Ум. телятко, телятонько, теляточко.

Трапезувати, -зую, -єш, гл. Ѣсть, обѣдать. Почали трапезувать удвох. Мнж. 149. Трапезуйте, люде добрі. Левиц. Пов. 340.

Ускорен прил. = Скорен. Бог хоч не вскорен, та влучен. Ном. № 47.