Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

инколи

Инколи нар. Иногда, по временамъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНКОЛИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНКОЛИ"
Дрочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Метаться изъ стороны въ сторону отъ укусовъ оводовъ (о скотѣ). 3) Сердиться, бѣситься, капризничать. Оханися ж, не дрочися, не басуй, Панаску! Мкр. Н. 9. 3) Дразниться. Ти дрочишся з мене. Драг. 51.
Жни́ця, -ці, ж. = жнія. Ум. жни́чка. МВ. І. 125.
Зава́да, -ди, ж. Препятствіе, помѣха, затрудненіе. То завада є йому, що воно не зійшло. Камен. у. бу́ти на зава́ді. Служить помѣхою, мѣшать. Йому й муха на заваді. Ном. № 2890. Поганому животові й пироги на заваді. Посл. ста́ти на зава́ді. Помѣшать.
Кухва, -ви, ж. = куфа. Не смійсь, барило, само кухвою станеш. Ном. № 8007. Ум. куховка.
Ме́лятий Cм. медяний.
Позапльовувати, -вую, -єш, гл. Заплевать (во множествѣ). Позапльовував їм очі та й пішов. Харьк. у.
Сядати, -да́ю, -єш, гл. = сідати.
Тайстерка, -ки, ж. Ум. отъ тайстра.
Цюприк, -ка, м. Верхушка. Вх. Зн. 79.
Швиґар, -ра, м. Конецъ кнута, плети. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИНКОЛИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.