Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

индича

Индича, -чати, индиченя́, -ня́ти, с. Птенецъ-индюкъ. Та пропив чоловік индика, а жінка индичку й индиченя. Чуб. V. 636.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНДИЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНДИЧА"
Ангеля́н, -на, м. = Англі́єць. Закр.
Вітистий, -а, -е. Вѣтвистый. Желех.
Докла́сти. Cм. Докладати.
Засма́жити Cм. засмажувати.
Колонист, -та, м. Колонистъ. Тут тих колонистів німців багато. Херс. На гетьманських могилах колоністи німці насадили картоплі. Левиц. Пов. 367.
Кукурудз, -дза, м. Шишка хвойнаго дерева. Вх. Лем. 429.
Очепурити, -рю́, -ри́ш, гл. Очистить, привести въ порядокъ. Очепурити двір. Рк. Левиц.
Паговіння, -ня, с. = пагоння.
Сім'янин, -на, м. = сем'янин. Привітала мене заїзджого, як сім'янина. МВ. І. 20.
Шмир, -ру, м. Раст. Bromus arvensis. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИНДИЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.