Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

индича

Индича, -чати, индиченя́, -ня́ти, с. Птенецъ-индюкъ. Та пропив чоловік индика, а жінка индичку й индиченя. Чуб. V. 636.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНДИЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИНДИЧА"
Видавничий, -а, -е. Издательскій. Наш видавничий захід. К. ХІІ. 135.
Головань, -ня, м. 1) Съ большой головой. 2) Рыба: язь.
Збі́днюватися I, -нююся, -єшся, сов. в. збі́днитися, -нюся, -нишся, гл. Притвориться бѣднымъ. Черк. у. Увійшла баба в хату, збіднилась, хлипа. Стор. І. 4.
Поперепаскуджувати, -джую, -єш, гл. Изгадить (во множествѣ).
Причинити, -ся. Cм. причиняти, -ся.
Скрип! I меж. Скрипъ! Пішли колеса.... тільки скрип, скрип, скрип. Грин. І. 39.
Скубтися, -буся, -бешся, гл. Драть другъ друга за волоса. Пани скубуться, а в мужиків чуби болять. Посл.
Стябло, -ла, с. 1) Въ рыболовной лодкѣ доска, родъ платформы для складыванія сѣтей. Вас. 151, 187. 2) Подносъ. (Залюб.). Варили різні потрави: тетерю, борщ, галушки, хляки, рибу на стябло. Стор. II. 150. Ум. стяблечко. Чи взять відсіль оце стяблечко? Екатер. у. (Залюб.).
Сяйний, -а, -е. Сіяющій. Встрѣч. у. Щоголева. Сіло сонце. На майдані сяйні огнища горять (на Купала). Щог. Сл. 24.
Тьвахнути, -ну, -неш, гл. Стибрить, сцапать. Покинув чоботи на дворі, там їх хто ще тьвахне. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИНДИЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.