Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

идолів

Идолів, -лова, -ве Идолу принадлежащій. Бранное слово. А, идолового сина дитино, якого наробила!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИДОЛІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ИДОЛІВ"
Вінчати, -ча́ю, -єш, гл. Вѣнчать; увѣнчивать. Ісаія ликуй! Вранці Ярему вінчали. Шевч. 193. Вінцем благим вінчаєм літо. К. Псал. 145. Кінець діло вінчає. Ном. № 10005.
Гачур, -ра, м. = жеребець. Вх. Лем. 402. Ум. гачурик. Вх. Уг. 232.
Забурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Забурлить. Харьк.
Запоро́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. запороши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Пылиться, запылиться. 2) О глазѣ: засориться.
Затокма́чити Cм. затокмачувати.
Куртатий, -а, -е. Короткохвостый.
Лопті́ти, -пчу, -чеш, гл. = лопта́ти. Вх. Зн. 84.
Пляскати, -каю, -єш, гл. = плескати.
Поодз.. Cм. повідз..
Послонько, -ка, м. Ум. отъ посел, посол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ИДОЛІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.